«Здорова дитина – найкраща подяка!»

Напередодні Всесвітнього дня здоров`я Інформаційне агентство АСС знайомить зі знаними у краї медиками. Цього разу – з Наталією Скращук, заступником головного лікаря Чернівецької обласної дитячої лікарні.

Уже 42 роки поспіль Наталя Скращук щодня поспішає на улюблену роботу. Бо саме тут - у Чернівецькій обласній дитячій лікарні – відчуває себе потрібною. Хоча щодня бачить біль, дитячі сльози і материнський відчай. Однак – не здається. І своїм маленьким пацієнтам часто лікує не лише тіло, але й душу.

Наталя Анатоліївна обрала свій фах невипадково – пішла по стопам своєї тітки, лікаря-педіатра.

- Я – щаслива людина, бо мала дві мами: одна – моя рідненька, яка народила і виростила, а друга – моя улюблена тітка, батькова сестра, яка стала для мене прикладом у професії, - каже Наталя Анатоліївна. – Ми жили всі гуртом: мої батьки, тітка, бабуся і дідусь. Тож удома я часто слухала, як батькова сестра рятувала маленькі життя, діагностувала хвороби, бачила, як буквально падала з ніг після чергувань.

Читайте ще: Уперше в Чернівцях провели операцію на серці немовлятка

Тож після 11-го класу сумнівів не було – вступила до Чернівецького медичного університету, який закінчила з червоним дипломом.   

Перша робота Наталії Скращук – грудне відділення тодішньої дитячої лікарні «Колос». Нині пригадує: рятували дітей буквально у жахливих умовах!

- Ані одноразових шприців, ані катетерів та систем тоді не було. Все це кип`ятилося перед тим, як використати знову. Було дуже багато дітей з важкими кишковими інфекціями. Бувало, коли виходила з лікарні, в очах темніло від перевтоми, - пригадує лікар. – Пам`ятаю, як уперше втратила маленького пацієнта… Майже добу боролася за його життя, але хвороба була сильнішою. Після зміни кухар покликала мене у столову, поставила тарілку з кашею і заставила поїсти. А я слова мовити не могла – сиділа мовчки, а з очей в оту кашу котилися сльози. Власне, попри чималий стаж роботи, і зараз втрачати хворого – це найважче.

Медицина весь час ніби випробовувала Наталю Анатоліївну на міцність. Саме у той період, коли вона була головним педіатром Чернівецької області, сталася масштабна катастрофа – алопеція.

Вам буде цікаво: У Чернівцях вилікували від малярії 17-річного юнака

- Восени у Чернівецькій області почали масово лисіти діти – хтось - тотально, хтось - осередково. У деяких із них діагностували галюцинації, нічні жахи. До Чернівців з`їхалися професори з усього світу, створили комісії, перевіряли, шукали причини, - пригадує Наталія Скращук. – Батьки стали масово вивозити своїх дітей з міста. На вулицях зникли птахи. Страх, відчай перед невідомим… А ми, лікарі, повинні були працювати, допомагати, вислуховувати, підтримувати… З того часу минуло 30 років. Досі підтримую зв`язок із пацієнткою, яка у 88-му прокинулася – а довга густа коса залишилася на подушці. На щастя, жодних наслідків у подальшому для здоров`я алопеція не мала.

Нині Наталія Скращук – заступник головного лікаря Чернівецької обласної дитячої лікарні. Жінка зізнається: ніколи не опускала рук, як би важко не було. А повертаючись додому, вона вишиває та проводить час з найріднішими – дітьми та онуками. І саме від цих дорогоцінних хвилин отримує заряд бодьорості та сил, аби вже завтра знову зайти в палату до хворих, посміхнутися і допомогти одужати.  

- Немає кращої винагороди, ніж бачити, як на твоїх очах, за твоєї допомоги хворий малюк одужує і починає посміхатися, - зізнається лікар. – Навіть «дякую!» казати не треба. Бо здорова дитина – найкраща подяка.