Журналістка івано-франківського «Каналу 402» Люся Грибик веде війну на інформаційному фронті, пише Медіа агентство АСС. Роботи у ці місяці побільшало, але завдання залишається незмінним: розказувати та показувати аудиторії об’єктивні новини про життя регіону і країни загалом.
Отримуйте новини в Telegram
Люся про повномасштабне вторгнення дізналась від тітки, котра о 6 годині ранку зателефонувала і розповіла цю звістку.
«24 лютого почалось дуже дивно. На слова тітки про початок агресії я відповіла гостро, мовляв, яка війна. Напередодні йшлося про надзвичайний стан, не варто вірити фейкам. Але саме в цей час і почула вибух за вікном. Визирнула на балкон – а там ішов дим. Тоді стало все зрозуміло. У новинах йшлося про масові ракетні удари по містах. Спершу розгубленість куди іти і що робити? У дворі люди з валізами пакувались і виїжджали. Автівок врази поменшало. Ми з колегами порадились і вирішили зустрітись у редакції, аби поспілкуватись і придумати план дій», - пригадує ті події Люся Грибик.
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи Національної спілки журналістів України «Журналісти важливі»
Днем раніше у редакції «Каналу 402» відбулося навчання домедичної підготовки. Сюжет запланували на 24 лютого. І він все-таки вийшов в ефір – тема важлива.
«Наша редакція конвергентна: ми працюємо разом і газета «Репортер», і «Канал 402» і радіо «Західний плюс». Троє колег боронять на передовій нашу державу. Ми їх підтримуємо, волонтеримо, збирали кошти на пікап. Про війну має знати весь світ і ціла галактика. Наше завдання – подавати інформацію правдиво і структуровано. Про українську націю багато країн дізнались після бойових дій. А так то ототожнювали з росіянами раніше. Важливо, аби світ про нас не забув і допоміг здолати ворога», - розповідає Люся Грибик.
Зі слів журналістки, у професійному плані важче стало збирати інформацію. Багато спікерів на фронті. Інші люди у стресі, у кожного з кола друзів та родини хтось воює.
Війна оголює внутрішні риси характеру, і питання перед очима виникає само по собі - чи достатньо я роблю для перемоги, - каже журналістка про свої переживання.
«Зараз я на 100% на своєму місці. Якщо це наблизить перемогу – я продовжуватиму це робити. Слово теж воює. У період шаленого інформаційного потоку людям важко відрізнити, де пропаганда, російські наративи, де фейк, вкиди. Це все сіє паніку. Страх. Аби налякати і змусити покинути країну. А такими легше керувати», - зазначила Грибик.
Перевіряти інформацію та не піддаватись маніпуляціям – головні правила новинної гігієни. Дівчина переконана, Україна уже перемогла, бо вразила весь світ своєю хоробрістю та звитягою.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
