Слова «батьки», «негри», «жиди» і «цигани» Міносвіти планує прибрати з підручників

У межах антидискримінаційної кампанії Міністерство освіти має намір виключити зі шкільних підручників слово «батьки», а також слова «негри», «жиди» і «цигани». Про це йдеться в повідомленні прес-служби МОН.

«На жаль, нині в Україні три мільйони дітей живуть у неповних сім’ях, а це – майже 40%. Йдеться і про дітей, які живуть виключно з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками. Ця ситуація особливо загострена, бо частина дітей втратила своїх батьків внаслідок російської агресії на сході України», — сказано у повідомленні.

Зазначається, що завдання в підручнику на кшталт «Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини» або «Разом із батьками обговори, де можна гратися» підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей. Тому експерти запропонували замінити слово «батьки» на «рідні».

Експерти також стурбовані макетами підручників, де зображення підбираються виключно з повною сім’єю. Експертиза також виявила, що більшість дітей не можуть знайти в українських підручниках ні віддзеркалення себе, ні віддзеркалення своїх рідних, ні тих особливих обставин, в яких вони живуть.

Також з підручників вилучили слова «негри», «жиди», «цигани» й чимало інших.

Читати ще: Назвали суми скільки виділять на кожен перший клас НУШ на Буковині

«Так, сьогодні 6% населення нашої держави – близько 2,5 млн осіб – це люди з інвалідністю. Зараз у школи, в інклюзивні класи приходять діти з особливими освітніми потребами. Саме антидискримінаційна експертиза дала можливість включити в підручники людей з інвалідністю і зробити їх частиною картини світу, яку створює школа у дітей, змінити образ людей похилого віку», – йдеться у повідомленні міністерства.

Як повідомила радниця міністерки освіти Іванна Коберник, пропозиція щодо вилучення слова «батьки» із підручників для школярів стосується формулювання недискримінаційних завдань, а не вилучення поняття в цілому.

«Йшлося не про конкретні поняття, а про конкретні формулювання завдань. Наприклад: «Обговори з батьками свій розпорядок дня». А якщо у дитини тато зараз знаходиться на Донбасі і захищає Україну від російської агресії, вона не може поговорити про це з татом. Вона, можливо, живе з бабусею, чи дідусем, тіткою, дядьком, чи зі старшими братами, чи сестрами. Чому, читаючі такі питання, дитина повинна себе відчувати неповноцінною? Йдеться про те, що автори повинні виходити із того, що діти читаючи їх не отримували таких незаслужених негативних емоцій», — розповіла Коберник в інтерв’ю «Громадському радіо».

Джерело: zaxid.net