Чи будуть перевибори, якщо суд не визнає розпуск Ради? Пояснення юристів (ВІДЕО)

Про перспективи судових розглядів щодо законності Указу Президента України Володимира Зеленського, яким він розпустив нинішній український парламент, дискутували у програмі "Суть Речей" на Радіо 10 Ігор Баб'юк, політолог, експерт з виборчого права, та Оксана Щербанюк, доктор юридичних наук.

Оксана Щербанюк: в конституційному праві є теорія і є практика. На жаль, ми можемо констатувати, що ми сьогодні спостерігаємо кризу, не тільки політичну, але конституційну кризу. Що ми має на сьогодні? Вже опублікований в офіційному друкованому виданні «Урядовий кур’єр» Указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Чи були достатні мотиви розпуску влади? На сьогодні думки розходяться. Звичайно, президент вважає, що коаліція відсутня вже тривалий час з моменту виходу «Самопомочі» 2016 року. Але 14 квітня 2016, коли формувався персональний склад, коаліція в складі ББП і Народний фронт, тоді була парламентська більшість. Кількість постійно мінялася. Виходили, заходили. Треба дати відповіді на питання: чим регулюється порядок утворення парламентської коаліції на сьогодні. Відповідь: виключно Конституцією. Стаття 83, частина 6 Конституції визначають, що у  Верховній раді за результатами виборів, на основі погодження політичних позицій, формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від коаліційного складу Верховної ради. Як відбувається узгодження цих політичних позицій, на основі яких формується коаліція? Відповідь однозначна: шляхом підписання фракціями коаліційних угод. Чи є така угода на сьогодні в Україні? Так, така угода є. Це угода про коаліцію депутатських фракцій від 27 листопада 2014 року. Випереджаючи сьогодні контраргументи, про те, що коаліційна угода - це політичний документ. Політика – це правовий документ. Саме на основі коаліційної угоди затверджується програма діяльності кабінету міністрів. На основі якої функціонує вся держава. Коли припиняється діяльність коаліції? За Конституцією не визначається. Але за рішенням Конституційного суду України від 17 вересня 2008 року чітко було вказано, що зменшення кількісного складу коаліції до складу меншого, тягне за собою припинення діяльності коаліції. В тому ж рішенні зазначається, що основний закон не визначає порядок створення і припинення, і діяльності коаліції. І заповнення таких прогалин не належить до компетенції Конституційного суду. Ці питання повинні були бути врегульовані Конституцією або ж законом про регламент Верховної Ради. У Конституції нічого не встановлено, відсутнє врегулювання порядку припинення коаліції у 2010 році, коли відбулося повернення. 5 років назад за цим рішенням ми повернулись до парламентсько-президентської форми правління. І ті положення і регламенти, які були скасовані в 2010 році, а мова йде по 11, 12 глави закону про регламент, які визначали порядок про припинення коаліції. Вони виключені і до цього часу за 5 років вони відсутні. І тому ми можемо сьогодні, завтра припиняти формувати коаліцію. На жаль, журналісти оперують неправовою термінологією. Укази президента ми можемо визнати неконституційними. Їх ніхто не може оскаржити. Має бути подання, суб’єктом може бути не менше як 45 народних депутатів. В залі засідань вже почали збирати підписи, звертатися до конституційного суду. Які строки? За новим законом про конституційний суд, строк розгляду становить 6 місяців, але розгляд попередніх конституційних подань, наприклад про закон про очищення влади, які вже більше 4-х років на порядку денному у Конституційному суді, свідчить про те, що якщо немає політичної волі, то немає відповіді. Якщо буде нагальна потреба, Конституційний суд ухвалою великої палати визнає невідкладним розгляд такого подання, тоді це може бути один місяць. Ми йдемо у виборчий процес. Якщо буде рішення про визнання неконституційним рішення Президента, але знову ж таки, ми знаємо про непросту ситуацію в Конституційному суді, ми знаємо ігри, ми знаємо ситуацію з суддями, в деяких строк повноважень закінчується у вересні, ми знаємо, що там є судді, які скасували конституційну реформу за часів Януковича. Абсолютно неоднозначне рішення, адже орган конституційної юрисдикції, який має гарантувати виконання Конституції, на жаль, перетворювався на політичний заангажований орган, який зручний для кожної влади. Щодо оскарження в суді Верховному, то була аналогічна ситуація у 2011-му, тоді суд визначив, що це не компетенція Верховного суду, йде мова про касаційний адміністративний суд і це прерогатива КСУ.

Людмила Григорчук: Якщо, наприклад,  через 4 місяці, коли відбудуться вибори і оголосять результати виборів, Конституційний суд прийме рішення, що рішення президента неконституційне, тоді що?

Оксана Щербанюк: Буде негайне виконання рішення. Виконуватиметься рішення суду. Вибори визнані будуть нелегітимними.

Людмила Григорчук: Вибори тоді будуть у жовтні?

Оксана Щербанюк: Так, безумовно. А якщо у виборчий процес буде прийняте це рішення, то виборчий процес буде призупинений.

Людмила Григорчук: Тоді це виходить – це політичне міряння силами?

Ігор Баб'юк: Мені цікаво було слухати виступи керівників фракцій, політологів. Рішення про перевибори – це політичне рішення. Під час консультації Президент сказав, що він є гарантом Конституції, зобов’язаний гарантувати права українців і юридичною підставою для розпуску є те, що з 16-го року не існує коаліції. Ця підстава мала бути аргументована?

Оксана Щербанюк:  В законі це не визначається. Це політичне об’єднання, це не робочий орган парламенту.

Ігор Баб'юк: Виходить, що є рішення Президента і тільки суд визначає.

Оксана Щербанюк:  Процедура неформалізована, тому коаліція може створюватися, розпускатися ледь не щодня.

Людмила Григорчук: А те, що за три дні до самої інавгурації фракція "Народний Фронт" вирішила офіційно вийти з коаліції та юридично закріпити відсутність коаліції?

Ігор Баб'юк: Це була спроба технічно затягнути цей процес.

Оксана Щербанюк:  Якщо копнути, проаналізувати законодавство і норми, це поверхневе розуміння норм Конституції.

Ігор Баб'юк: В будь-якому випадку, ми маємо виборчий процес.

Читайте також: Я став учасником Слуги народу-4, - політолог.