В програмі «Суть Речей» Народний депутат України Іван Рибак розповів про своє бачення проблеми децентралізації загалом в Україні в Чернівецькій області, зокрема.
Людмила Григорчук: Пане Іване, сьогодні ви були на Верховині, на Івано-Франківщині, де обговорювали проблемні питання децентралізації у гірських районах. В Чернівецькій області децентралізація проходить не так гладко і просто, як хотілося б. Розкажіть про форум, що обговорювали і що можете поради і побажати Чернівецькій області?
Іван Рибак: Треба пояснювати. Влада на місцях і виконавча влада повинні роз’яснювати людям, що децентралізація і зміна адміністративно-територіального устрою – це абсолютно різні речі. Так, вони пов’язані певним чином, але це різні речі. На сьогодні децентралізація відбувається, і законодавець і Парламент сформував певний пакет можливостей щодо фінансової децентралізації для органів місцевого самоврядування. Сама адміністративна децентралізація має шанс бути втіленою в життя тільки після того, як будуть змінені деякі норми в Конституції. Ви знаєте, на сьогоднішній день, є деякі проблеми і дехто говорить про особливий статус Донбасу, так би мовити заговорюються питання, але насправді просто під приводом як раз питань щодо Донецької і Луганської областей, хоча це абсолютно немає нічого спільно з їхнім окремим статусом, адже на сьогоднішній день м. Київ і колись Крим мав особливий статус і ми знаємо до чого це привело. І в цій Конституції, яка пропонується до прийняття, немає ніяких окремих статусів. Там іде виключно ссилочка на закон України, окремих видів місцевого самоврядування.
В децентралізації мова йде про префектів, введення нових інституцій, більш обширні повноваження для місцевого самоврядування, але відповідно тотальний контроль. Сьогодні є багато критиків, які кажуть, що якщо ми введемо префектів – це посилення влади Президента, певної вертикалі. Насправді, це зовсім не так, бо якщо б у Криму 3 роки назад був префект, який міг би заблокувати прийняття рішення відповідною радою АР Крим, відповідних обласних і місцевих рад органів місцевого самоврядування на території Донецької і Луганської областей, таких би проблем на сьогодні зі Сходом ми б не мали.
Людмила Григорчук: Зараз очільники обласних адміністрації також люди Президента?
Іван Рибак: Голова обласної державної адміністрації призначається Президентом але підзвіті КМУ і саме за їх поданням призначають всі голови обласних адміністрацій. Тут ми підміняємо поняття, тому що деякі політичні сили хочуть розказати, що губернатор - це президентська людина. Ні, це людина прем’єр-міністра і про це треба відверто говорити і відповідальність за те, що відбувається на сьогодні в області, в тому числі в процесах децентралізації, адміністративно-територіальному устрої перспективних об’єднаних територіальних громад, повинен нести голова ОДА, так як ці всі функції покладені саме на виконавчу гілку влади, центром якої є КМУ. Те, що відбувається в Хотинському і Кельменецькому районах – це абсолютно немає нічого спільного з децентралізацією. Це зміна адміністративно-територіального устрою. Проблема взагалі виникла виключно через те, що громада не була проінформована. Якщо ми говоримо, що ми хочемо оптимізувати, і громада, українське суспільство, громадянське суспільство виступає саме за це, ми хочемо оптимізувати кількість чиновників, державницького апарату, звісно ми повинні зменшувати, скорочувати, роботи всі ті кроки, які можуть можливість менше використовувати бюджетних грошей для утримання державного апарату. Але в той же час ми маємо думати про територіальні громади. Відповідно до закону України «Про добровільне об’єднання громад», про який зараз йде мова, в кожній об’єднаній новій територіальній громаді повинен бути створений ЦНАП, в якому повинні бути фахівці, це повинне бути єдине вікно. Від підприємця, пенсіонера до звичайного працівника, можуть звернутися в це єдине вікно і їм зобов’язані надати певну низку послуг, а саме 19 головних послуг. В той же час через єдине вікно ці всі документи не люди повинні возити ти за 80-100 км, а чиновники, які працюють там 20 чи 15 чи 10 чоловік, в залежності від розмірів територіальної громади. І якщо це дуже велика громада і вона є спроможною і може собі це дозволити, то наймайте тисячу чоловік. Саме ці люди повинні займатися возінням документів, їх оформленням. Тільки у визначений термін чинним законодавством зобов’язані дати відповідь і вирішити ту проблему, з якою людина звернулась до ЦНАПу.
Людмила Григорчук: Тобто людина тільки виграє?
Іван Рибак: Людина повинна вигравати, але, ви знаєте, у нас як кажуть про аполітичні партії: «Яку партію не будуй, все одно виходить комуністична». У нас таке саме вийшло із ЦНАПами, із об’єднаними територіальними громадами. Люди абсолютно не володіючи інформацією, що їх чекає, розвалили чиновники на наступний день те, що було і сьогодні підприємці і господарники, які утворюють бюджет Хотинського району, мусять їхати здавати звіти в статистику в Кельменці і ще, ще, ще. Ми говоримо про прокуратуру. Так, вона сама прийде, так як і податкова. Але коли ти хочеш здати звіт, коли ти є законослухняним суб’єктом ти отримуєш додаткові витрати на транспорт і час, як мінімум.
Сьогодні ми не маємо до кого звернутися з питань гравію чи лісу на місці, відповідно немає і дозвільних центрів, які б надавали дозволи на утворення і розміщення відходів, на користування водою. Тому територіальні громади через єдине вікно, через ЦНАП можуть утворювати відповідні підрозділи у себе на місцях.
Читати ще: Лісівники проти. Берегометське лісництво не хоче за керівника Михайла Колотила
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
