Один вчив Кафку, а інший дружив з Фройдом. Два видатних філософи Чернівецького університету

З нагоди Всесвітнього Дня Філософії ми вирішили зробити повторний екскурс до історичних джерел, які наповнюють життя нашого міста.

Ріхард Вале

Він був одним з найяскравіших представників позитивізму. Філософ, який заявив про кінець філософії.
Був учнем видатного мислителя ХІХ століття Ернста Маха. У своїх висловлюваннях щодо майбутнього філософії був дотепним, але й категоричним. Філософ був вірний ідеям позитивізму, вважав, що традиційна філософія вже не потрібна людству, бо займається лише доведенням того, що вона потрібна людству. І він напророчив їй кінець.

А ще він був близьким другом засновника психоаналізу Зіґмунда Фройда. На формування філософського світогляду Ріхарда Вале, до речі, повпливали саме новітні дослідження в галузі психології й фізіології. Філософ дійшов висновку про марність філософування як такого через певну куцість людського мислення й сприйняття всього в світі через відчуття. Так як філософія до кінця ХІХ століття занурилася в метафізику, в те, чого думкою не осягнути, Вале дійшов висновку, що така філософія просто непотрібна.
Значного впливу на думки Вале спричинило вчення голландського мислителя ХVIII століття Бенедикта Баруха Спінози. Австрійський філософ написав ґрунтовну працю про «Етику» Спінози. Саме цю працю згодом прочитав російський письменник Лев Толстой і відмітив у своєму щоденнику, що книга Вале змусила переосмислити філософію Спінози.

У Чернівецькому університеті Ріхард Вале викладав з 1895 по 1917 рік.
У Чернівцях написав ще одну свою потужну працю «Про механізм духовного життя». А також тут впорядкував «Коротке розʼяснення Етики Спінози й презентація завершеної Філософії».

Антон Марті

Був учнем та другом видатного філософа, психолога, засновника феноменології Франца Брентано. Оскар Краус його називав «міністром у справах філософії мови» Брентанівської школи. Він був ортодоксальним послідовником і найбільш палким захисником вчення Брентано.
Але він не був безликим повторювачем ідей та постулатів відомого філософа. Свою прихильність до філософського вчення Брентано Антон Марті демонстрував у своїх філософських теоріях, дослідженнях, ідеях. Він не перевершив власним вченням вчителя, але він змістовно його доповнив, пояснив та вдосконалив.

Ідеї Марті вплинули на формування теорії мови у феноменології Едмунда Гуссерля, філософа, який став знаковим в історії філософії.
А ще на лекції Антона Марті приходив Франц Кафка. Письменник тоді навчався у празькому університеті. І саме філософські розповіді Марті про мову, про естетику, про буття вплинули на одного з найвизначніших письменників ХХ століття.
До Чернівецького універсттету Марті пртйшов 1875 року. Новоутворений виш став рятівною соломинкою в академічній кар’єрі Марті.
Франц Брентано, який працював ординарним професором у Віденському університеті, зробив усе можливе, щоб його друга залишили працювати в одному з імперських університетів. І йому це вдалося. Антона Марті затвердили в Чернівецькому університеті.
У столиці коронного краю він викладав філософію та працював над питаннями філософії мови, генетичної психології й онтології. У 1879 році він підготував до друку і видав книгу «Питання про історичний розвиток відчуття кольору».