Історія моєї вишиванки: Сорочка, яка приснилась

Розпочнемо з історії вишиванок наших журналістів. Про вишиванкову спадщину розповідає журналістка Майя Гуменна.

Я родом із села Окопи, Борщівського Району, Тернопільської області. Тут народилась моя мама Галина. Тут флюгер-півень кує на три області, раніше це були три держави - Польща, Румунія і Росія. Село обвивають дві річки  - Збруч і Дністер.

Саме звідси моя бабуся Катерина (Кася), якій, слава Богу, вже пішов 89-ий рік, передала мені на збереження вишиванки нашої родини.

Читати ще: Історія моєї вишиванки: Першу вишиванку вишила для синочка

Фото: Лаври Кузяк

На фото: дідусь Володимр, бабуся Катерина та їхній старший син Павло.

Так одягались і продовжують одягатись молодиці в Окопах. 

Одна з цих вишиванок для мене особлива. Вона проста і ніжна, а ще  - її супроводжує майже містична історія. 

 - Це моя перша дівоча сорочка, - розповідає мені бабуся Катерина,  - я пошила її у 1952 році, коли мені було 22 роки. Сорочечку пошила собі сама із полотна і дала сільській жінці Насті, щоб вона її вишила гладдю. Вона дуже гарно вишивала. А гладдю мала вишити, бо до тонкого полотна хрестиком не пасує.

Спочатку вона собі вималювала на полотні, потім вишила різні квіти. Великі кольорові ружі(троянди) – уздовж рукава, виноград – навколо плеча, горловину прикрасили дрібніші квіти.

Цю сорочку вбирала до церкви, на Зелені свята, або на Великдень.

Вам буде цікаво: Історія моєї вишиванки: Матерію для першої вишиванки випросила у доярок. Вони на ній молоко проціджували

 - Як вийшла заміж у 1954 році, всі речі до скрині складали, так та сорочка там і забулась. Аж якось мені приснилось, що бачу рукав тої сорочечки там. Я до скрині, а вона дійсно є. І стільки років пролежала, а нитки не вицвіли і полотно біле. Я її накрохмалила, прасувала навиворіт, щоб нитки не спалити. Сорочки в машинці прати не можна, бо так довго вони не проживуть, - радить бабуся Катерина.

А ось як колись одягались на свята й урочисті події в Окопах. Люди важко працювали, ростили дітей, обробляли гектари землі та доглядали за худобою. Але "святошний"(святковий) стрій мав виглядати ідеально, рівненько. Тому після свят усе обережно складалось до скрині або шафи.

Світлини з домашнього архіву Катерини Криворучко

А у вас є улюблена вишиванка? Або та, з якою пов`язана незабутня родинна історія? Тоді розкажіть нам про неї та надішліть фото. Ваша історія обов`язково буде опублікована на сайті Інформаційного агентства АСС.