До домашнього насильства призводять стресові ситуації, карантинні обмеження, через які люди не ходять на роботу (їх або звільнили, або тимчасово припинили їхню діяльність), перебувають постійно разом. Це постійний стрес, а його найлегше вивільнити саме на тих, хто поруч.
Про це у програмі Суть речей на Радіо 10 розповіла Тетяна Аніщенко, психологиня Чернівецького обласного госпіталю ветеранів війни.
Читайте також: Для жертв насильства у Чернівцях відкриють кризову кімнату
«Але часто так буває, що жертвам зручно бути жертвами. Їм не потрібно не потрібно нічого робити, за них все вирішують. І так вони звикли по життю. Тож взяти на себе відповідальність, щоб подзвонити у поліцію, написати заяву чи піти до того ж психолога вона (жертва, - ред.) не наважується. Вона «заплатить» моральними аспектами, психологічними, фізичними лиш би для того, щоб не брати відповідальність», - каже Тетяна Аніщенко.
Новини ІА АСС є у Viber
За словами психологині, це все, зазвичай, тягнеться з дитинства і залежить від стосунків батьківсько-дитячих (якщо батьки завжди все вирішували за дитину чи була подібна модель поведінки у батьків). Відтак, наприклад, жінка шукає таких деспотичних чоловіків.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами