До студії завітали експерти: лікарка-психологиня Тетяна Аніщенко та фізичний терапевт Олексій Зінченко, пише Медіа агентство АСС.
Аби створювати сприятливі умови для реабілітації військових, у медзакладах країни формуються мультидисциплінарні реабілітаційні команди зі спеціалістами у різних галузях.
«У Чернівцях це вже працює. У нас є лікар фізичної та реабілітаційної медицини (лікар ФМР), який керує командою, фізичний терапевт та ерготерапевт. Лікар ФМР надалі приймає рішення, чи потрібно залучати інших спеціалістів, наприклад психологів», - зазначає Олексій Зінченко.
За словами фізичного терапевта найбільше військових отримують з мінно-вибухові травми:
«Різні бувають ступені поранення. Щодо відсотка ампутацій - він не такий великий, як всім здається, але так, він є високий».
Психологиня Тетяна Аніщенко зауважує: найперше, що допомагає впоратися з ментальними травмами - це мотивація та внутрішня сила бійця:
«Взагалі дуже важлива та потрібна підтримка, і не лише при посттравматичному стресовому розладі. ПТСР - це невидимі наслідки війни, це невидимі шрами, які просто не дають комфортно жити та адаптовуватися. Підтримка потрібна всім. Щоб підтримати, треба усвідомлювати, що ці хлопці пройшли, хоча би знати інформацію, що відбувається з ними у зоні бойових дій».
Психологиня також надає підтримку дружинам, адже вони відіграють дуже важливе значення у реабілітації військовослужбовців.
Отримуйте новини в Telegram
У державних медичних закладах реабілітація та протезування військових є безкоштовними. За словами Олексія Зінченка є також приватні клініки й самозайняті фізичні терапевти, які на безплатній основі приймають військових:
«Ми працюємо дуже потужно у плані протезування. Україна почала виходити на цікавий рівень. Але ми якраз на етапі становлення та навчання таких спеціалістів.
При підборі протеза, ми звертаємо увагу на задачі, які хоче пацієнт продовжувати у цивільному житті або у побуті. Задача фізичного та ерготерапевта - навчити пацієнта працювати з протезом. Фізичний терапевт саме укріплює м’язи, вчить як ходити, а ерготерапевт вже привчає до побуту, як користуватися протезом.
Щодо термінів адаптації - то все індивідуально. Хтось більш вмотивований, краще працює. Або, наприклад, якщо людина все життя займалася спортом, то вона швидше адаптується».
Часто в армії посаду військового психолога займають люди, які не мають відношення до психології. І це має свої наслідки, каже фахівчиня Тетяна Аніщенко.
«Хлопці, будучи на передовій і бачачи під час перших обстрілів у побратима ступор чи істерику, не знали як з тим справитися, або робили вкрай неправильні речі. Але ситуація насправді покращується. Адже є психологи, які працюють на більш високих посадах, які вмотивовані, які знають, що вони роблять. Вони забирають військових психологів з бригад та навчають їх. Ті своєю чергою мають навчати командирів, які вже передають знання особовому складу».
Насамкінець фахівці розповіли про допомогу іноземних колег. За словами фізичного терапевта Олексія Зінченка, в Україні є дуже багато іноземних програм, зокрема буковинські фахівці наразі вивчають можливості співпраці з іноземними фахівцями, або навчання за кордоном. Також чимало закордонних тренерів допомагають у сфері психології, наприклад ізраїльські проєкти відкрили безкоштовні доступи для українців, а Польща запрошувала до себе на навчання.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов'язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
