Відділення інтенсивної терапії новонароджених Чернівецької обласної дитячої лікарні
Завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених Чернівецької обласної дитячої лікарні Олексій Козьма фотографується із 1-річним хлопчиком на руках. Рік тому ця дитина вміщувалася у нього на долоні. Крихітка – нейменший пацієнт за 20 років існування відділення: він народився на 25-му тижні вагітності із вагою 560 грамів. А зараз – робить перші кроки, посміхається і вимовляє перші слова, пише ІА АСС.
У телефоні лікаря – ще багато фото і відео колишніх пацієнтів. Нині хтось із них уже бігає, хтось – вчиться у школі.
У коридорі відділення – фотографії колишніх пацієнтів. Кожного із них медики пам`ятають. І безмежно радіють успіхам і досягненням.
«Наш найменший пацієнт, якому вже рочок, потрапив до відділення рівно рік тому. Тоді саме був оголошений карантин через коронавірусну інфекцію. Нам довелося обмежити доступ до відділення, хоча раніше мами і тати могли вільно у будь-який час приходити і бути біля діток, - розповідає Олексій Козьма. – Мама хлопчика з розумінням поставилася до ситуації. Сказала: «Робіть те, що маєте, а я просто буду поруч». Дитина пробула у реанімації понад 2 місяці. Коли стало тепло, ми дозволяли мамі через відкрите вікно дивитися на синочка. Потім хлопчика оперували у Києві. Вони пройшли непростий шлях. Але зараз дитинка здорова, весела, щаслива. Це – найкраща винагорода для нас, лікарів».
У відділенні інтенсивної терапії новонароджених тихо. Лише навперебій «пікають» апарати, що допомагають маленьким пацієнтам дихати та контролюють інші життєво важливі функції. Зараз тут 4 діток. Загалом одночасно можуть перебувати 9.
«Відділенню цьогоріч виповнилося 20 років. Спочатку воно функціонувало при старшій реанімації. Але згодом прийшло розуміння, що новонароджені дітки потребують інших підходів, фізичного відмежування від старших пацієнтів. Тоді неонатальну реанімацію перевели до відділення недоношених діток. Там були пристосовані дві кімнати. Так пропрацювали 8 років. Далі Фонд Віктора Пінчука зробив ремонт в окремому крилі лікарні – з`явилася наша «Колиска надії», відділення інтенсивної терапії для новонароджених, - розповідає Олександр Тесліцький, медичний директор Чернівецької обласної дитячої лікарні. – За минулий рік через відділення пройшло 203 дітей. Це малята, які безпосередньо лікувалися у відділенні, а також консультації у районах області. Крім того, на нашій базі функціонує виїзна неонатальна бригада, яка виїжджає в пологові будинки по всій області і або консультує, або забирає дітей до нас.
Упродовж року також працює окрема бригада, яка займається дітками, хворими на COVID-19. Їх лікують у сусідньому інфекційному корпусі».
.w800.jpg "Щоденний двобій: як у Чернівцях працює реанімація новонароджених")
Нині переважна більшість пацієнтів відділення – це передчасно народжені крихітки. Але є також доношені дітки, які мають вроджені вади розвитку серцево-судинної чи нервової систем, пневмонії (не пов`язані з COVID-19) тощо.
«Пам`ятаю, «швидка» привезла 5-денне немовля. Дитинка поступила у стані так званого кардіогенного шоку – серцева діяльність була дуже слабкою. Напередодні її виписали з пологового будинку, все було гаразд. Завдяки своєчасній діагностиці, ми виявили у немовля вроджену ваду серця, стабілізували. Далі наша бригада перевезла її на штучній вентиляції легень до Центру дитячої кардіології і кардіохірургії Києва, де була проведена операція. Все було зроблено вчасно – на сьогодні ця дитина цілком здорова, - говорить Олексій Козьма. – Так само радіємо, коли вдається виходити немовлят, які народилися вагою 600-900 грамів. Вони поступають зовсім крихітними – вміщуються на долоні. А коли виписуємо їх додому – це вже 2,5-кілограмові дітки. Безмежно радіємо разом з батьками. Колись і мріяти не могли про те, що зможемо виходити таких крихіток! А тепер це – реальність. І величезне щастя!».
Лікарі кажуть: найважче у їхній роботі – це коли не вдається врятувати крихітного пацієнта.
«Коли ти робиш все, викладаєшся і результату не досягаєш – це біда. Страшно і коли дитина інвалідизується незважаючи на всю пророблену роботу. Але кожен із нас розуміє, що вірогідність того, що будуть проблеми, є завжди. Але наше завдання – зробити все, що від нас залежить, із мінімальними втратами, - каже Олексій Козьма. – На щастя, упродовж останніх років нам вдалося знизити рівень летальності у відділенні майже утричі. Якщо колись у рік помирало 28 діток, то минулого року – 10. Цьому сприяє і наявність потрібного сучасного обладнання, і професіоналізм наших медиків».
Завідуючий відділення зазначає: відповідно до вимог Національної служби здоров`я України, лікарня має все необхідне обладнання для виходження новонароджених діток. Тут дійсно є і апарати ШВЛ, і спеціальні інкубатори, і відкриті реанімаційні системи, і сучасний переносний УЗД-апарат, електрокардіограф і електроенцефалограф. Водночас, є потреба у реагентах та розхідних матеріалах – це те, що постійно вичерпується і потребує поповнення.
.w800.jpg "Щоденний двобій: як у Чернівцях працює реанімація новонароджених")
«Виходжування новонароджених – дуже непростий процес. Вони цілковито залежать від сучасного оснащення та від професійності медичного персоналу. Адже така дитинка не скаже, де у неї болить. А плач може сигналізувати як про звичайний голод, так і про судоми, порушення дихання. Лікарі та медсестри нашого відділення чітко розрізняють цей плач, - пояснює Олексій Козьма. – Минулого року ми отримали найсучасніший кювез. На непрофесійний погляд, він нічим особливо не відрізняється від кювезів, яким кілька років. Та насправді – різниця колосальна. Візьмемо елементарний рівень шуму та вібрації. Якщо нам, дорослим, прикласти вухо і послухати, що відбувається всередині кювеза, коли працює все обладнання, - відчуємо різницю між сучасним обладнанням і дешевим або старим. У старих – дуже шумно, в нових – тихо. А дитинці нема куди звідти дітися. Шум для новонароджених, особливо – передчасно народжених, - це додатковий стрес. Ми ж намагаємося захистити їх від зовнішніх подразників – світла, шуму, холоду. Вони мають почуватися у теплі і комфорті, як у мами в животику. Саме тому вкладаємо їх у спеціальні «гніздечка», закриваємо шторки, намагаємося голосно не розмовляти».
Читайте ще: Мій лікар: Щодня рятує важкохворих немовлят
Відділення інтенсивної терапії новонароджених у Чернівецькій обласній дитячій лікарні завжди було відкритим для батьків. Лікарі зауважують: контакт з мамою і татом дуже добре впливає на малят. Проте пандемія коронавірусу внесла свої корективи: довелося частково обмежити відвідування реанімації, аби не наражати і так тендітних та вразливих малюків на серйозну загрозу інфікування.
«Ми прийняли дуже важке для себе рішення. Але наразі не бачимо іншого виходу. Батьки у масках і з обробленими руками можуть зайти, подивитися на дитинку. Завдяки цим заходам за рік пандемії жодна дитина у нас не інфікувалася COVID-19. Мами зціджують і через медперсонал передають грудне молоко – це важливо для діток, - розповідає Олексій Козьма. – Розуміємо, що для малюків контакт «шкіра до шкіри» вкрай важливий. От, наприклад, дитинка потребує кисневої дотації. А як тільки ми викладаємо її на маму – усі показники покращуються, вона самостійно дихає. Дуже хочеться, щоби пандемія залишилася в минулому, і ми змогли знову працювати, як раніше».
Медсестра вводить ліки у крихітний катетер, під`єднаний до малесенької ніжки новонародженого. Робить це лагідно і турботливо, приговорюючи: «Ще трошки – і все буде добре… Потерпи…».
У відділенні зараз двоє важких діток. Лікарі їхній стан називають «стабільно важким».
«Ми ніколи не робимо далекоглядних прогнозів. Працюємо тут і зараз. Але боремося за життя кожного пацієнта, навіть якщо здається, бій нерівний, - каже Світлана Костовська, лікар-неонатолог. – Звикаємо до кожної крихітки, турбуємося, любимо. Вже перед тим, як передати маля батькам, медсестри обов`язково купають його, перевдягають у гарний одяг. Це – найщасливіші миті, коли розуміємо – перемогли, побороли, витягли…».
Авторка: Ольга КАМСЬКА, ІА АСС
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
