У 32-х маленьких буковинців виявили рак

Сьогодні - Міжнародний день дітей, хворих на рак

У відділенні кардіоонкогематології Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні 80% пацієнтів із онкозахворюваннями крові повністю одужують і повертаються до нормального життя. Відділення входить до Кооперативної студії Україна-Німеччина, тож чернівецькі лікарі  використовують всі надсучасні світові стандарти лікування в онкогематології.

- Зараз у відділенні маємо найбільшу кількість онкохворих дітей за останніх 17 років, - 18-ть. Цьогоріч уперше діагноз виставлений 32-м маленьким буковинцям. Це шалене зростання захворвання. Бо позаминулого року ми мали 24 вперше діагностованих онкозахворювання крові, минулого року – 28, каже Михайло Гнатюк, завідуючий кардіоонкогематологічним відділенням Чернівецької обласної клінічної дитячої лікарні. - Уперше в Чернівецькій області зафіксували хронічну мієлоїдну лейкемію. Востаннє такий діагноз виставляли в області ще у 1991 році. Цьогоріч, на жаль, маємо трьох дітей з таким діагнозом. А гострих лейкемій за 10 місяців виявили аж 11! Також останнім часом збільшилася кількість пухлин головного мозку.

- Михайле Григоровичу, з яких районів Чернівецької області більше пацієнтів? Із чим це пов`язуєте?

- Найбільше діток із онкологічними захворюваннями крові – з Сокирянського, Кельменецького та Хотинського районів. Пов`язую це із тим, що саме у цих районах найбільше обприскують хімікатами сади, аби потім мати хороші врожаї. На жаль, від цього страждають діти. А от пухлин головного мозку найбільше фіксуємо в пацієнтів з Путильського району. Думаю, це певним чином пов`язане із радіоактивними відходами, які, ймовірно, закопані саме у горах. Є також чимало хворих з Чернівців. Обласний центр нині перевантажений автомобілями, повітря загазоване. Усім цим, на жаль, дихають і наші діти.  

- Відділення кардіоонкогематології входить до Кооперативної студії Україна-Німеччина. Яким чином це допомагає у роботі?

- Усі наші пацієнти отримують діагностику згідно із міжнародними стандартами. Діти обстежуються не лише у нас, а й у референтній лабораторії в Києві. Також кожен пацієнт нашого відділення потрапляє до реєстру Кооперативної студії. Це дає можливість узгоджувати тактику лікування з фахівцями європейського рівня.

- В чому унікальність ваших методів лікування?

- Одразу зауважу: ми не користуємося ніякими власними методиками. Є міжнародні стандарти лікування, прийняті в усьому світі. Ми лікуємо виключно за оригінальними протоколами – американськими, німецькими, французькими.

Вважаю, що велике значення в успішності нашого лікування має медперсонал. Усі ми – лікарі, медсестри, санітарки – давно не знаємо, що таке вихідні, свята, відпустка. Бо не побачивши онкохвору дитину бодай один день, її можна втратити. А це надто дорога ціна.

У нас від лімфогранулематозу п`ятирічне виживання складає 100%. Трохи важче піддаються лікуванню неходжкінські лімфоми: 83% пацієнтів  із В-клітинною лімфомою живуть п`ять і більше років, 62% - із Т-клітинною. Від гострої лімфобластної лейкемії вдається вилікувати 78% наших пацієнтів.

Важче боротися з онкопухлинами. Зокрема, маємо п`ятирічне виживання хворих із  нефробластомами на рівні 60%, із нейробластомами – 50%.

Я певен, що якби наше відділення було забезпечене усім необхідним діагностичним обладнанням, елементарними побутовими умовами (як от подача води, яка не передбачена ще з моменту побудови лікарні – сюди не підведені водопровідні труби!), ми змогли би врятувати значно більше життів.