Анатолій Гриценко, український політик і військовий діяч, назвав у програмі "Суть Речей" на Радіо 10, найбільш проблемні реформи, які зараз проводяться в Україні.
Людмила Григорчук: Щодо реформ. Зараз дуже багато говорять про зміни, рух бачимо поки по реформі децентралізації, чекаємо на зміни в охороні здоров’я, освітяни готуються до змін з 1 вересня у школах. Яку реформу вважаєте найбільш успішною, а яку найбільш складною і пропащою?
Анатолій Гриценко: Найбільш складною і пропащою, у ваших термінах, я називаю, те, що називають реформою в енергетиці. Що звелося до кардинального перевищення тарифів і те, що дві третини людей сидять на субсидіях. Це принизливо. Люди працюють, і знають, що на тих завищених тарифах наживаються олігархи, а працююча людина навіть не може заплатити за воду і тепло, я навіть не говорю, за одяг, чи відпочинок, базові потреби.
Мене турбує, що уряд вже приймає якісь рішення, щоб з 1 вересня діти почали вчитися по 12 років в школі. Я категорично проти. Для чого 12 років протирати штани там? До 19 років? Коли вже в старших класах дівчат будуть проводжати з двома коляками. Вони вже переженяться до того часу. Я вчився 10 років. Ніколи, жодного дня в мене не було більше 6 уроків, а зараз моя дитина, вона у 7 класі, по 8 уроків, до 12 ночі сидить робить домашні завдання. Забивають голову абсолютно непотрібним. Зміст навчання треба продумати, мотивацію. У педагогічні вузи поступають ті, хто не може здати ЗНО навіть на четвірку. Отут треба працювати, а не тупо збільшити кількість років у школі.
Медична реформа – про неї навіть говорить страшно. У людей зараз відчуття жаху, не дай боже, щось сталося вдома, то дільничний лікар типу не виїжджає, шукай сімейного. Люди пішли в черги записуватися до сімейного, їх повертають, кажуть у квітні почнуть, а дехто каже, у липні почнуть. Якась частина коштовна, якась безкоштовна. Хіба так роблять реформи? Ключові дві речі, реформи мають дати позитив. Якщо вона не робить ситуацію краще, то це не реформа, це просто падать далі вниз, а друге, люди мають підтримати реформу, якщо люди її відторгають, то при зміні міністра, та реформа накривається бордовим капелюхом. Ця нервовість, недосказаність, у людей викликає лише відчуття такої тривоги, небезпеки, стресу. Влада повинна на кризових етапах працювати спокійно, впевнено, як у нас буває. Як у нас сталася ситуація, що хтось щось зламав, чи операцію треба пройти. А хірурга дьоргає, він нервує, червоніє, метушиться, то ви ж побоїтеся покласти дитину на операційний стіл, і навпаки, коли впевнена людина, діагноз каже, спокійно бере дитину і повертає здоровою. Отак повинна працювати влада, а не нагнітати.
Якоїсь вдалої реформи я не можу назвати.
Максимум, яка претендує, коча б наполовину, це частина поліції, яка замінила ДАІ. І то. Вони ввічливі, вони не стоять з тими фарами, коли сержант Петренко ще не снідав, давай плати. Але вони не професійні. Я прочитав, що вони самі 300 машин побили. Вони навіть як водії не навчені. Вони не спроможні силою зупинити того, хто нападає зі зброєю, вони або опускають руки, або метушаться. Їм треба підтягти професійний рівень.
Навіть ця реформа не завершена. Коли я чую, що Петро Порошенко заявляє, що він успішно завершив 144 реформи, то я думаю, це щось на грані хвороби. Я б хотів побачити ці 144 реформи.
Читати ще: Дуже прикро, що на нас махнули рукою. А.Гриценко про втрачені пункти пропуску
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
