Єдина Альтернатива
За ініціативи громадської організації «Єдина Альтернатива», до Чернівців знову завітав ексміністр розвитку та торгівлі Павло Шеремета. Це вже третя зустріч у рамках соціального проекту «І_де_я».
Учасники громадянського руху «Єдина Альтернатива», серед яких є представники багатьох сфер життя (активісти, волонтери, громадські діячі, політики, науковці, будівельники, військові, підприємці, лікарі, освітяни та багато інших), за допомогою колишнього міністра формували вектор, за яким повинно рухатися наше місто, а також ставили цілі та завдання перед собою, які допоможуть зробити Чернівці знову розвиненим та прогресивним містом.
Цього разу члени команди А (як називають себе представники «Єдиної Альтернативи») від узагальнених потреб перейшли до обговорення локальних проблем у кожному районі міста.
Так, завідувач відділення анестезіології міської лікарні №1 Дмитро Білоус значну частину свого життя провів у центрі міста. Він зазначає, що завдяки університету та великій кількості інших вишів, центральна частина Чернівців є місцем для молоді. Та попри це, тут немає громадських просторів для молодих людей.
«Є кілька лавиць у вигляді цікавої білої конструкції на Соборній площі, призначення якої я досі не зрозумів. Є сквер біля «Сорбонни» на вулиці Університетській. Але там навіть немає місця, де зустрітись. Є незручна для дозвілля молоді площа Філармонії», - каже Дмитро Білоус.
Ще одна проблема центральної частини міста, на думку Дмитра, – неестетична реклама.
«Хочеться, щоби на фоні історичних будівель вивіски були не різнобарвні, а такі, що відповідають встановленим нормам. Мало того - в центрі ледь не одна біля одної, на одному квадратному метрі, можуть стояти до 8 аптек. Такого я не бачив ніде в Європі», - каже лікар-анестезіолог.
Водночас голові ГО "Чернівецький центр реформ та розвитку" Марині Кирилюк довелося ретельно вивчати ситуацію навколо мікрорайону Роша, спілкуватися з десятками чи навіть сотнями його жителів.
«Це район приватного сектору. Я називаю його Богом забутим. У 21 столітті там немає каналізації та лише частково є водопостачання. Дуже багато вулиць мають гравійне покриття. Коли потрапляєш вглиб мікрорайону, складається враження, що ти повернувся на 60 років назад: нахилені електроопори, відсутні автошляхи... Люди змушені самотужки розв’язувати свої проблеми.
Мало того, є проблеми з громадським транспортом. Тролейбуси туди не ходять. Автобусні маршрути нерентабельні. Їх обслуговують приватні перевізники. Відтак, громадський транспорт там у жахливому стані та їздить із величезними перервами та за несистемним графіком», - каже Марина Кирилюк.
За словами члена виконкому, ветерана війни на сході Степана Меленка, ситуація у Садгорі споріднена з Рошею. Цей район також потребує підземних комунікацій.
На думку Степана Меленка, територіально Садгора найбільший район Чернівців і якби він мав комунікації, його б також масово розбудовували.
«Якщо подивитися на розподіл міського бюджету, чомусь для Садгори гроші виділяють за залишковим принципом. Хоча район доволі відчутно наповнює бюджет. Адже «Епіцентр», «Ашан», «Рома», Чернівецький олійно-жировий комбінат – це одні з найбільших платників податків у місті», - каже Степан Меленко.
Читайте також: Як зробити Чернівці Меккою для туристів й інвесторів: ідеї з ексміністром Павлом Шереметою (ВІДЕО)
Враховуючи те, яке жахливе покриття на дорогах Роші, Садгора заасфальтована краще. Але дороги все одно залишаються дуже великою проблемою району. Переїжджаючи міст через Прут, починаються великі ями на дорогах. Враження - ніби потрапляєш в інший вимір.
«Хоча є хороший приклад - вулиця Ткачука. Її жителі об’єдналися, заасфальтували дорогу та роблять вулицю затишнішою. Але все ж у приватному секторі, який переважає в Садгорі, важче організуватися місцевим мешканцям, аніж у спальних районах. У приватних будинках переважено мешкають літні люди, які не мають достатньо фінансів та й міняти вже нічого в житті та на своїй вулиці вони не хочуть», - каже Степан Меленко.
Водночас місто має й гарні приклади. Коли є ініціативні люди, яких готові підтримати інші мешканці, виникає і можливість змінити на краще свій будинок, двір, район, місто.
До прикладу, Богдан Сухар є головою будинку на вулиці Комарова протягом півтора року. Своє помешкання він придбав 4 роки тому. Це був дуже занедбаний стоквартирний будинок. На той час його мешканці вносили квартальну плату в 1 гривню 50 копійок за квадратний метр для утримання будинку.
«Я роз’яснив людям, що цього недостатньо. Розрахував, що потрібно підняти плату до 3,50 грн за квадратний метр. Інші будинки обурилися та не захотіли на це йти. Натомість, своїх сусідів мені вдалося переконати. Після цього в нас вивезли 6 вантажівок сміття з підвальних проходів, поставили недороге освітлення, зробили дах, поміняли домофонні двері в усіх шести під’їздах, провели ремонти, облаштували 15 паркомісць, які нікому не заважають», - розповідає Богдан Сухар.
На його думку, таке можливо в будь-якому районі та в будь-якому будинку. Головне – організуватися та захотіти змін. Чернівчанам потрібно пам’ятати, що в них завжди є альтернатива.
«Протягом останнього року сусідні будинки також пропонують взяти керівництво над ними. Я поки що відмовляюся, бо мені ще є куди розвиватися та робити мій будинок краще», - каже Богдан Сухар.
Надалі представники «Єдиної Альтернативи» протягом 3 тижнів ініціюють від 9 до 12 зустрічей в різних районах міста. Ці зустрічі будуть анонсувати заздалегідь.
«Я особисто буду збирати проблематику конкретних житлових районів. Звертайтеся до нас, приходьте на зустрічі. Ми будемо не просто говорити про проблеми, а обов’язково шукати шляхи практичного вирішення їх. Оскільки ми розуміємося на системі містоуправління та на тому, як через петиції, проекти рішень, звернення розпочати процес розв'язання цих проблем. Він не швидкий, але можливий. Наразі наша головна місія – локалізувати проблеми міста та почати вирішувати їх», - каже Марина Кирилюк.
Читайте також: Ексміністр Павло Шеремета допомагає команді «Єдиної Альтернативи» розробити стратегію розвитку Чернівців
«Чернівчанам потрібно дати платформу, щоби після зустрічей мешканець будь-якого району міг бачити карту Чернівців на порталі Альтернативи й те, які проблеми там вказані. Або додати свою ідею, чи вказати на проблему, якої ще немає в цьому реєстрі.
Дуже важливо, щоби такі проблеми були зафіксовані до виборів. А після дуже корисно буде мати мобільний додаток, в якому можна було б фіксувати проблеми прямо на вулиці, коли ти бачиш яму або вуличний ліхтар, в якому перегоріла лампочка. Така ідея була реалізована в будь-якому просунутому місті ще років 10 тому. Ти повідомляєш про це, а до вечора ця проблема вже має бути вирішена.
Отже, ми почнемо з порталу. Будемо знімати ці проблеми. А з листопада – вирішувати їх. Наступний крок - перейти на формат швидкого розв'язання проблеми, протягом доби», - каже колишній міністр розвитку та торгівлі Павло Шеремета.
Наразі ж «Єдина Альтернатива» вже створила у Facebook 15 спільнот із прив’язкою до районів та мікрорайонів міста.
Там публікуватимуть перелік всіх локальних проблем, буде можливість обговорення та обмірковування шляхів їхнього вирішення, а також генерування ідей розвитку для окремих локацій.
Крім того, команда А готує до старту сайт, який стане платформою для оприлюднення чернівчанами проблем у місті.
Отримуйте новини в Telegram
Інформація розміщена на правах реклами
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
