Які ліцеї матимуть 12 класів, на що витрачають мільйони гривень та чи вистачає освіті Чернівців педагогів

Як і анонсували, ми зустрілися з очільницею міського Управління освіти Іриною Ткачук.

Які навчальні заклади можуть стати профільними академічними ліцеями у Чернівцях, що буде з початковою та базовою школами, скільки грошей отримує та на що їх витрачає освіта Чернівців, про складнощі організації гарячого безкоштовного харчування для початкової школи, а також відповіді на питання наших читачів - далі у форматі інтерв'ю.

Отримуйте новини в Telegram

Реформа старшої школи

- Як пропрацьовують мережу академічних ліцеїв Чернівецької громади, які заклади туди можуть увійти? Чи можливі об'єднання шкіл для академічного ліцею одного профілю? Як відомо, в ідеальному варіанті академічного ліцею як такого, не передбачена молодша школа, чи будуть у Чернівцях її виводити з ліцеїв?

- До 2027 року ми повинні провести реформу старшої профільної школи. Тут йдеться про те, що в 10 класі повинні навчатися вже за профілями. По суті, мережа профільних академічних ліцеїв готується для того, щоб діти після сильної універсальної освіти йшли до 10 класів і навчалися вже за певним профілем, відповідно до того, у якому вищому навчальному закладі вони хочуть навчатися. Ідея у тому, що акумулюються, збираються діти з однаковими прагненнями, задатками. І вони посилено готуються умовно на біологію, хімію, математику тощо. Ідея прекрасна, але є нюанси в реалізації. Як завжди все криється в самому процесі, десь так було і в нас.

Якщо сьогодні в нас є 24 ліцеї, то розуміємо, що такої кількості нам не потрібно. Коли ми комунікуємо з нашими колегами з інших міст, обласних центрів, які мають плюс/мінус таку мережу як в нас, деколи й більшу по закладах освіти і кількості дітей, то в них є по 4, 5, 7 ліцеїв. І вони кажуть, що будуть зменшувати, бо такої кількості не потрібно. Чому – бо є вимога до кількості класів на паралелі. Якщо сьогодні йдеться про два класи на паралелі і три профілі повинно бути, то вже у рекомендаціях і в концептуальних засадах реформування старшої школи говориться про те, що має бути не менше 100 дітей на паралелі, до того ж ведуться розмови й про ще більшу кількість профілів, груп, підгруп.

Тобто ми зіштовхуємося з низкою технічних перепон. Перше – де взяти дітей, куди їх посадити. Ті заклади, які в нас є в місті – вони переважно не настільки потужні, щоб посадити таку велику кількість дітей, якщо не відмовлятися від базової школи:  від гімназії і від початкової школи. Але в нас завжди, на жаль, не вкопуючись до суті питання, намагаються всіх звинуватити у зраді, говорять про те, що ви там собі реформу реалізовуйте, а ми точно знаємо краще, як має бути. Батьки кажуть про те, що вони хочуть дати дитину в перший клас і тут же дитина має завершити 12 клас. Логічно це так, але це не відповідає ідеї реалізації реформи. Чому, бо діти, де б вони не вчилися до 9 класу, навіть якщо вони вчаться у ліцеї, який має за виключенням початкову базову школу, після 9 класу обиратимуть той ліцей, який відповідатиме їхнім задаткам, профілю. Якщо ліцей з технічним профілем – це не означає, що всі 60 дітей, які пішли в перший клас за територією обслуговування, далі мають вчитися за технічним профілем. Очевидно, що там будуть діти схильні і до філології, і до точних наук.

Ми запропонували і нам погодила область наше бачення про те, що має бути 12 ліцеїв в громаді. Це рівно вдвічі менше, ніж ми маємо зараз. Так, їх забагато порівняно з іншими обласними  центрами, але ми маємо такі, від яких не можемо відмовитися, тому що в нас є нацменшини. Ми мусимо забезпечити навчання дітей з румунської меншини, для дітей в єврейській школі, бо повинна бути наступність. Ми пропонували залишити класичні ліцеї – №1, №2, №3, бо вони були базовими. Військово-спортивний ліцей залишається, але він не є академічним ліцеєм, має свою специфіку. Також пропонували залишити два класичних ліцеї, мається на увазі тільки 10-12 класи  - це ліцеї №12, №18, з яких по ідеї мали повністю виключити молодшу, базову школу, для того, щоб працювали широко на 5-6 класів забезпечуючи усі профілі в громаді.

Коли подали ідеї в область для презентації бачення – на презентацію ніхто з представників депутатського корпусу майже не прийшов, було тільки двоє, але потім нас звинуватили в тому, що ми не радилися з депутатами. Піднялося багато хайпу, хоча самі школи нормально сприйняли все спочатку. Тому розпорядженням міського голови була створена робоча група, куди увійшли депутати, і таким чином намалювали вже зовсім іншу картинку. Просто взяли за кількістю 11 закладів, які колись були закладами нового типу (колись це були 4 ліцеї та 7 гімназій), але вони маленькі заклади, переважно камерні, окрім кількох, і не можуть вмістити ту кількість дітей, щоб забезпечити потреби всієї громади. Тому власне ми додали сюди ліцеї №12, №18, ті які мали зашитися чисто ліцеями або з базовою школою і ліцей №15 додали, як нацменшини. От це така картина, яка зараз вийшла. Військово-спортивний також залишається ліцеєм.

Що стосується початкової школи, очевидно, що її треба буде виводити, якщо ухвалять остаточно, категорично, що її немає бути в профільних закладах. Не одночасно виводитимуться 4 паралелі, просто не будемо набирати дітей. Ми внесемо зміни у територію обслуговування закладів освіти, а дітки будуть рости і, умовно, за 4 роки вивільняться аудиторії. Але поки ми не рухаємося в цьому плані. За логікою, якби зовсім правильно йти, ми мали б не набирати 10 класів, в тих закладах, які не мали мати початкову школу, не набирати 1 класи. Не робимо цього, адже остаточного розуміння нормативної бази зараз немає. Все залишається, як є.

За попереднім баченням, до мережі академічних ліцеїв можуть увійти з 1 по 11 ліцей, 12, 15, 18 (військово-спортивний залишається ліцеєм). Але в них немає бажання відмовитися від початкової або від базової школи, попри те, що немає й можливості посадити всіх дітей. Тому чекаємо нормативку, а далі будемо думати. Де категорично не виходить – будемо об’єднувати заклади чи будемо рухатися іншим шляхом. Це власне сира концепція, яка може бути змінена ще не один раз.

Постачальників послуги гарячого харчування буквально вмовляли готувати сніданки

- Організація гарячого харчування у школах Чернівців коштами субвенції з держбюджету: чи вдалося запустити цей процес, де дітки вже харчуються, що саме їдять, назвіть будь, ласка, й приклади з меню?

- Ми подали на виконком рішення, у якому заклали торгівельну націнку до вартості харчування. Раніше з міського бюджету відшкодувалася тільки вартість сировини як такої. Торгівельної націнки не було. Зараз ми її заклали і постачальники послуги врешті погодилися запустити цей процес. Ми вдруге оголошували тендери, бо це були суттєві зміни до технічного завдання. Нам треба було внести іншу ціну.

На організацію гарячого харчування учнів 1-4 класів у 2024 році у Чернівецькій громаді виділено всього 21 мільйон 863 тисячі гривень, з них: державна субвенція – 17 409 900 грн, а міський бюджет - 4 453 100 грн.

Станом на 19 листопада організовано гаряче харчування для учнів 1-4 класів у 15-ти закладах загальної середньої освіти, а саме:
- Ліцеї Nº 8, 10, 16, 21, 22,
- Гімназії Nº 6, 7, 8, 11, 14, 16, 17, 18, 19, Чорнівська гімназія.

Станом на сьогодні (19 листопада - ред.) працюють близько 20 підприємців. Решта – нас сильно підвели. У нас немає інструментів впливу на них – все через домовленості. За присутності заступника міського голови, фінансового управління та інших, постачальники сказали, що запускатимуть харчування з понеділка по середу. Але коли почали – виникло багато технічних особливостей, є низка шкіл, де з наступного понеділка (25 листопада - ред.) вже почнуть працювати.

Які труднощі виникли: ті підприємці, які мають багато закладів на кейтерингу, зіштовхнулися з логістикою довезення, щоб все було тепленьке, також і кількість шалена. Є підприємець, який сказав, що немає можливості закуповувати сировину. Харчуються по паралелях. Якість харчування – різна. Залежить від постачальника послуги. Є дуже класні, а є підхід інакший, на жаль. Але ми будемо на це реагувати точково. Це діти – харчування має бути належним чином організовано. Також є питання до подачі: були в меню макарони, твердий сир, овочі, яйце і сік фруктовий. Діти їли, але якщо в одному з закладів сир в макарони натерли, він розплавлений – діти краще їдять, ніж коли сир був порізаний брусками. Тут хтось з’їсть, а хтось - ні.

В одній зі шкіл не було нормальної організації: від роздачі до зовнішньої картинки. Ми будемо з цим розбиратися. Потрібно кілька днів, щоб налагодити цю систему.

Сьогодні говоримо про сніданки. У нас не всі діти залишаються в школі після обіду, є школи де більше, але все одно обідають не всі. Технічно погодувати учнів обідами, якщо розпочати з 12 години – важко. Щоб початкова школа не чекала 2-3 години, щоб поїсти і піти на гуртки. Тому поки рухаємося по сніданках. Щоб не вертатися назад і не втрачати час працюємо так, а далі будемо розглядати різні можливості.
Різні школи можуть стартувати з різного тижня меню, адже маємо розроблене чотиритижневе.

Наші новини є у Facebook

Чи є кадровий голод в освіті Чернівців

- Чи є проблема нестачі педагогів у Чернівецькій громаді? Кого найбільше, учителів яких предметів, нам не вистачає? Як виходимо з цієї ситуації, скільки звільнилися за час війни? Чи приходять до шкіл молоді фахівці в Чернівцях і яка середня зарплата вчителя у Чернівцях?

- Якщо говоримо про школи, то найбільше нам не вистачає таких працівників: асистенти вихователів та вчителів - 11 ставок, вихователі груп продовженого дня - 9 ставок, вчителі іноземних мов: англійська - 6 вакансій, французька - 1, української мови - 2 вакансії, початкових класів - 1 вакансія. Тобто не можемо сказати, що є багато вакансій. На всю громаду такі цифри цілком прийнятні.

Якщо говорити про садочки - значно гірша ситуація. Проте в нас також і суттєво зменшилася кількість дошкільнят в громаді, якщо у вересні 2022 року було 8,5 тисяч дітей, станом на вересень 2024 року маємо 6 600. Різниця колосальна. Ми закриваємо, зводимо групи, через те, що немає діток.

Серед педагогічного складу чернівецької громади працюють 285 учителів віком до 30 років - 12,3%, віком 31-40 років 283 учителі  - 12,2%. Також в громаді працюють 238 педагогів пенсійного віку - 10,2%.

Чернівці, як безпечна територія у повномасштабній війні, дала змогу нам збалансувати ситуацію. Тому що були звільнення, коли люди виїжджали за кордон, але й приїхало багато педагогів з інших областей, з інших громад. Тому ми збалансували приблизно мережу.

Станом на зараз середня заробітна плата вчителя у Чернівцях становить 14 тисяч гривень.

Ми підтримуємо молодих спеціалістів. Мало хто з громад так працює. Ми йдемо без програми підтримки молоді, все суто нашими наказами, робимо доплати. Офіс освітнього омбудсмена нещодавно оприлюднив кращі практики підтримання молодих фахівців, то ми там одні з перших.

Мільйони гривень на освіту

- Фінансування освіти Чернівців. Розкажіть, будь ласка, скільки отримали за цей рік та на що спрямували?

- Освіта отримує приблизно пів бюджету міста, але левова частина – це заробітна плата та комунальні платежі.

Цього року ми спрямували на протипожежні заходи майже 17 мільйонів гривень. Ремонти укриттів – 15 576 млн, підготовка до осінньо-зимового періоду – понад 5 мільйонів гривень, поточні ремонти – майже 17 мільйонів, оснащення класів НУШ – майже 4 млн.

Завжди хотілося б більше отримувати. Якби видавали стільки, як треба – то нам хотілося б значно більших сум, щоб покрити поточні витрати, наші заклади потребують більше капітальних ремонтів: дахи, вбиральні, харчоблоки, території.

Вдячні місту та Департаменту інфраструктури та благоустрою за співпрацю і всім будівельникам, які для нас ці роботи роблять. Там роботи на десятки мільйонів. Це гарно, корисно і безпечно.

Готуються до роботи багато інших об’єктів.

- Розкажіть, будь ласка, про нововведення в освіті Чернівців на рівні Управління.

- Запровадили ключові показники ефективності діяльності керівників закладів освіти для того, щоб власне розуміти на скільки ефективно вони виконують свою роботу. Від зовнішньої роботи, залучення грантів, комунікації, взаємодії з батьківською громадою. Для шкіл є 30 показників, для позашкілля - інша кількість. Кожного тижня директори подають нам цю інформацію і ми розуміємо на скільки ефективно заклади працюють. Можемо матеріально стимулювати тих, хто працює краще.

Чому для нас було добре запровадити цю систему -  не тільки для матеріального стимулу. Тут ще добре включилася здорова конкуренція. Насправді звітувати для керівника закладу дуже просто: в нас є таблиці, де всі показники, пояснення, примітки, куди вони просто вставляють посилання. Вони всі бачать це між собою. І розуміють, що можуть в когось запозичити певну хорошу, ефективну діяльність, щоб покращити свої показники.

Медіа агентство АСС є в Instagram

 

Відповіді Ірини Ткачук на запитання читачів Медіа агентства АСС

 - Як ви оціните рівень знань та рівень викладання англійської мови у Чернівецьких школах?

- Я не повинна оцінювати рівень знань, насправді для цього є вчителі і потім результати показуються на зовнішніх тестах. Відверто, хотілося б краще. Є школи, які показують прекрасний результат, але тут суть в тому, що вони є тими, хто поглиблено колись вивчав іноземні мови, а зараз мають відповідні профілі. Діти в 10-11 класах там вільно говорять англійською і можуть складати іноземні тести.

Є школи, в яких поганенький рівень англійської, говорімо правду. Я не можу сказати, що це залежить від знань вчителя, напевно таки більше від умінь вчителя, тому що мати хист до мови це одне, а зовсім інше - вміти поділитися цим з дітьми. Комунікація з дітьми є найважливішою. Тут вже не тільки з іноземної мови, а й з будь-якого предмета.

- Скажіть, чи вдалося викорінити російську мову зі шкіл? Як саме?

- Якщо про викладання – то вдалося категоричним методом. Ми просто серед навчального року припинили викладання російської як іноземної мови. До обговорення це не додавалося. Спротиву не було. Всі розуміли, що російської мови не повинно бути в школах. Важче на побутовому рівні. Люди самі в сім’ях мають це розуміти. Більше десь такого поступу в цьому питанні мають діти з інших областей, ВПО. Тут є дуже багато куди рухатися в Чернівцях. Хотілося, щоб воно було б зовсім інакше, але ми не можемо нав’язати батькам, що робити, а що ні. Ми говоримо, пояснюємо, ми викинули всю російську літературу з закладів освіти, її немає в нас зовсім. Замінили українською літературою. У нас на високому рівні національно-патріотичне виховання, де дітям пояснюють, просять, дають приклади, де діти залучені до різноманітних ігор національно-патріотичного спрямування. Але знову ж таки все залежить від сімей.

- Що робила «Освіта» ціле літо, якщо тільки перед початком навчального року, почала перевіряти сховища в освітніх закладах?! Чому багато шкіл, через це, вже третій рік, повномасштабної - без сховищ, та без нормальної можливості навчатися?!

- Насправді це не так. Сховища комісійно перевіряються раз на три місяці, постійно. Можна взяти статистику за кількістю закладів, які вчилися на змішаному навчання кожного року і побачити, що ми насправді рухаємося вперед. Зараз залишилося кілька закладів, які реально не мають альтернативи. До прикладу, якщо школа в Садгорі чи не серед поля і має невеличкий підвал, то не може школа знайти інший варіант, ніж той шматочок підвалу, який є. Ленківці: школа досить далеко від іншого навчального закладу, який має укриття, там 650 метрів, які не дають нам можливості експлуатувати укриття.

Але ми таки виводимо всіх дітей на очний формат за можливості. Кілька шкіл є, які досі залишаються на змішаному форматі: ліцеї №10, 14, 15, 21, 22, гімназія №4.

- Чому, не проводилось опитування серед батьків, чи треба зробити безкоштовні сніданки, або може краще обіди?! Більшість снідає вдома!

- Якщо насправді поцікавитися думкою батьків, то тут вони дуже розділилися. Бачимо це по коментарях, які люди залишають під нашими дописами. Хтось каже, що дитина не снідає вдома, то добре, що їстиме у школі, хтось говорить, що діти снідають вдома і вони не будуть голодними. Історія така, що всі щасливі та задоволені не будуть. Але технічно ми виходили з можливості швидко нагодувати, забезпечити дітей гарячим харчуванням. Інші варіанти вивчатимемо згодом.

- Чому управління освіти не організувало за підтримки міського голови оперативно позачерговий виконком та не скликали позачергове засідання сесії міської ради, щоб забезпечити дітям в молодшій школі безкоштовне харчування в найкоротший термін?

- Все було організовано в ті терміни, які можна було. Зважаючи на те, що треба було скласти меню і погодити його в Держпродспоживслужбі.

- Чи вважає пані Ірина провал в організації харчування в молодшій школі «спільною перемогою» управління освіти, мера, виконавчого комітету і депутатського корпусу?

Чи міська рада має відшкодовувати кошти батькам за ті «упущені» тижні, коли батьки не змогли скористатися субвенцією - гарантованою державою?

- Чудове запитання. Я вважаю, що ми спільно зробили все, що могли. Але змусити постачальників послуги підписувати угоди і робити те, що вони технічно зробити неспроможні - не можемо. Ми й так вдавалися до вмовлянь харчування молодшої школи. Йшлося про обладнання, про спроможність харчоблоків та працівників, яких в них просто немає.

У результаті кількох зустрічей та широких загальних перемовин за участі підприємців нам вдалося дійти згоди.

- Що зробило управління освіти для мотивації молодих спеціалістів йти працювати в заклади освіти, щоб закрити кадровий голод?

- Насправді тут ми зробили дуже багато. Мало територіальних громад, які взагалі щось в цьому напрямку роблять, наш досвід поширюється на загальнодержавний рівень, його вивчають. Але знову ж таки мало хто на це йде. Адже це навантаження на міський бюджет. До прикладу, у школах та позашкіллі ми зробили такі регресивні доплати: чим менший стаж – тим більші доплати. Від 0 до 3 років – це 50%, 3-5 років – це 40 відсотків. 5-10 – це 30 %. Людям дається змога отримати знання, досвід, мати стаж, підняти кваліфікацію, щоб мати свої законні доплати, а поки вони їх не мають - ми їх підтримуємо з міського бюджету. У садочках ми зробили виплати для всіх працівників, не обмежили роками – 30% доплати.

Також ми виплачуємо педагогічну інтернатуру наставникам.

- Чи не вбачаєте ви доцільним, в умовах війни, повернути колишню систему харчування в закладах освіти, враховуючи, що 1-4 класи мають харчуватися безкоштовно усі?

- Колишня система харчування це були безкоштовні сніданки. Сніданком це було назвати важко. Це могли бути бутербродики, хліб з ковбасою і, наприклад, какао чи чай. Діти це не їли звичайно. Але щобільше, ми не можемо повернутися до такої системи, навіть якби нам дуже захотілося, тому що в нас в країні реформа харчування, в якій йдеться про здорове харчування. І поняття ковбаси, піци, сосисок у школі бути не може. Йдеться про здорове харчування і пропаганду здорових харчових звичок.

- Чому між забезпеченням усіх шкіл міста спортивним інвентарем та між фінансуванням ГО  «Академія лідерства» - ви особисто з трибуни лобіювали приватну ГО-шку, а не інтереси усіх дітей міста?

- Мені дуже прикро, що мешканці Чернівців дуже добре розбираються у тому, що транслюють ЗМІ, але не дуже в тому, що стосується бюджетного процесу. Тому що ми не виділяли кошти Академії лідерства. Навіть не передбачалися кошти. Мова йшла про зміни до програми розвитку освіти, в якій окремим розділом вносилася підтримка неформальної освіти і так, мова йшла про Українську академію лідерства.

Програма – це намір. А от вже чи будуть кошти, чи ні – це інше питання. Те, що є в програмах – значно перевищує те, що буде профінансовано. Так передбачалося фінансування Української академії лідерства, де дуже велика частина фінансування міжнародних донорів і більше того величезна частина перекривалася іноземними донорами. Ми знайшли ще інші можливості їхнього розміщення у Чернівцях, які не передбачали коштів. Але вони не зайшли в Чернівці. Вони відкрили осередок у Києві. Зараз коли ми говоримо про Українську академію лідерства мова йде про бордингову програму, яка повністю фінансуватиметься самою академією та донорами, а з міського бюджету не буде витрачено ні копійки.

Спортивним інвентарем школи забезпечні в повному обсязі відповідно до запитів закладів освіти.

 - Яку суму коштів заклали в бюджет на 2025 рік на оновлення комп'ютерної техніки у закладах освіти в класах інформатики? В яких закладах?

- Бюджет ще неголосований.

- Яка доля безкоштовного харчування для 1-4 класів на 2025 рік?

- Ми сподіваємося, що нам нададуть субвенцію. Зараз говориться про те, що в бюджет 2025 року закладається близько 3 мільярдів гривень  на субвенцію харчування. І сподіваємося, що це буде дофінансовано також, бо цього не достатньо для України.

 - Як ви вважаєте, чи буде молодь йти в цю професію за ці мізерні гроші, які платять?

- Мені хотілося б, щоб зарплати були вищими. Але це питання єдиної тарифної сітки, яка затверджується на державному рівні. Якщо вона буде переглянута – звичайно зарплати будуть вищими. Втім на місцевому рівні ми робимо все, для того, щоб молодь була більш захищеною.

- Скажіть, на скільки під час війни просів рівень знань наших школярів, з яких предметів?

- Така оцінка не проводиться на рівні громади. У нас немає інструменту для перевірки знань в функціоналі Управління освіти. Певно мала б про це говорити Державна служба якості освіти.

Я думаю, що насправді просів. Відчуваємо, що українська мова, зокрема, на неналежному рівні. Коли говоримо про результати НМТ - математика просідає, але це помічалося й до війни. Хочеться звичайно, щоб було краще.

Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States.