Впливовий АССпект: Між колядками і щедрівками – велика різниця

Не секрет, що різдвяні пісні приносять благополуччя та добро. У чому різниця між колядками та щедрівками, які особливості цих ритуальних пісень, «Впливовому АССпекту» розповів Максим Дупешко, чернівецький письменник.

- Українські різдвяні й новорічні пісні мають дуже давнє коріння. Традиція таких співів йде ще із язичницьких часів, - каже Максим Дупешко. – І, без сумніву, українські колядки є одними з найкрасивіших у світі. Це підтверджує «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича, який зараз є головною різдвяною піснею на свій планеті.

- Окрім колядок, на Різдвяні свята співають також щедрівки. Це те саме, що і колядки?

- Ні, між колядками і щедрівками – є велика різниця. Коляда повинна відбуватися 6-7 січня або 24-25 грудня. Її основна мета - прославлення сина Божого, який народився у Вифлеємі. З першої зорі і впродовж усього наступного дня можна колядувати - співати урочистими піснями релігійного змісту.

Щедрівки ж - це, по суті, заміна веснянок, бо раніше вважалося, що рік починається із весни. Але пізніше початок нового року змістився. Тому самі щедрівки, а, фактично, веснянки, є старішими за колядки і ведуть свій відлік ще із язичницьких часів. Щедрують 13-14 січня за старим стилем або 31 грудня - 1січня за новим, вітаючи з Новим роком. Колись, можливо, такі співи мали на меті попросити у Бога чи богів (якщо говорити про язичницькі часи) доброго врожаю та сприятливих погодніх умов у новому році. Зараз же щедрувальники бажають господарям гарного року. Ми щедруємо не лише для себе, а й для цілої громади.

Читайте ще: Чим відрізняється католицьке Різдво від православного: цікаві факти

- А що несе в собі маланкування, яке нагадує справжній карнавал?

- Власне щедрівки, які втримали своє язичницьке коріння, і перетворилися в деяких регіонах на маланкування. Маланка - це по суті та сама щедрівка, але вона має зв'язок із заклинанням до духів природи. Наприклад, Красноїльська маланка, де циган приручає ведмедя, символізує перемогу людини над природою.

- Чи несуть побажання, висловлені у колядках і щедрівках, свого роду пророцтво?

- Щодо пророцтв, то раніше і справді ці співи мали певний ритуальний пророчий характер. Люди вірили, що чим краще вшанують Господа, або щиріше зустрінуть Новий рік, щедріше заспівають для ближнього, тим гарнішим буде життя в наступному році.

Виганяти з хати колядника чи щедрівника небезпечно: він може з обуренням заспівати якусь глузливу пісню, таким чином, пророкуючи господареві невдачі.

Вам буде цікаво: Новорічно-різдвяні свята у Чернівцях: відома програма заходів