Чому онкохворі більше довіряють іноземним клінікам та чого бракує Чернівцям для ефективного лікування раку?.. Запитали про це в Іллі Тащука, координатора групи експертів за фахом "Онкологія".
- Кількість онкохворих буковинців щороку зростає. Чому так відбувається?
- У 2018 році в Чернівецькій області було 2189 вперше виявлених випадків раку, у 2019 – 2251. Ми маємо 250 хворих на 100 тисяч населення. Але я вважаю, справжня цифра ще вища. Є елемент недовиявлення. Реалістичніша цифра – близько 300 на 100 тисяч.
Недовиявлення – це, вважаю, недопрацювання первинної ланки, відсутність скринінгових програм, падіння довіри населення до медичної служби України. Можливо, пацієнти бояться, що лікування дороге, тому не йдуть навіть обстежуватися. Тут мультифакторний аспект.
- Які види раку найчастіше вражають буковинців?
- Найчастіше у буковинців діагностуємо рак легень (280-300 випадків на рік), за ним у жінок – рак молочної залози, гінекологічна сфера, далі – колоректальна і абдомінальна патології. А у чоловіків на другому місці – абдомінальна патологія, рак простати і решта локалізацій.
- Який відсоток пізніх звернень?
- На жаль, близько 25%. Особливо це засмучує, коли йдеться про візуальні локалізації – рак молочної залози, шийки матки. Це поганий показник.
Читайте ще: Що зміниться: очікування буковинських лікарів від медичної реформи
- Іллє Вікторовичу, яка ситуація із наявністю хіміопрепаратів?
- Основне джерело отримання хіміопрепаратів – це централізовані закупівлі МОЗ. Після прийняття регіональної програми «Онкологія» певні позиції, коли не було поставок від МОЗ, ми закуповували самостійно.
З 1 квітня ми повинні забезпечити пацієнтів усіма препаратами і розхідними матеріалами, згідно Нацпереліку. Зараз ми маємо забезпеченість хіміопрепаратами близько 50%.
- Скільки в середньому може обійтися пацієнту лікування раку?
- Немає конкретної суми. Усе залежить від того, з чим до нас прийшов пацієнт, з якою локалізацією, стадією. Чи вперше звернувся, чи це рецидив. Ми маємо практично весь необхідний розряд хіміопрепаратів для тих, хто вперше звернувся, і навіть частково для тих, у кого перший рецедив.
Є локалізації, які піддаються тільки імунотерапії. Цих препаратів, на жаль, немає у Нацпереліку. У цьому випадку ми не можемо забезпечити пацієнта нічим. А імунотерапія сягає більше 100 тис. грн за один курс.
- Знаю, що в Чернівцях апарат для променевої терапії ще 1967 року випуску. Такий собі динозавр. Якось можна виправити це, змінити апарат?
- Внесу корекцію: 1967 року випуску був апарат рентгенотерапії, який ми півтора роки тому замінили на абсолютно сучасний. Новий апарат призначений для поверхневої променевої терапії – до 2 см.
Другий апарат для дистанційної гама-терапії – 1998 року випуску. Він основний наш апарат для променевої терапії, хоча у світі дистанційна гама-терапія відходить у минуле. Зараз це забезпечують лінійні прискорювачі. Так, у цьому напрямку є над чим працювати. Лінійний прискорювач коштує від 40 до 70 млн. У нас, на жаль, немає навіть куди його встановити – немає вільного каньйону для цього обладнання.
Вам буде цікаво: Діагноз - рак: понад 2 тис. буковинців уперше дізналися про свою хворобу
У 2013 році була розроблена для цього проектно-кошторисна документація, ми її оновили у 2018 році. І у стратегічний план розвитку області було включено будівництво каньйону для лінійного прискорювача. Сподіваємося на рух у цьому напрямку.
Третій апарат – це апарат для внутрішньопорожнинної променевої терапії – він на дуже гарному рівні. Таке обладнання є у провідних клініках України.
- Чому онкохворі буковинці їдуть лікуватися до Києва чи за кордон? Чого бракує у Чернівцях?
- По-перше, є певний емоційний компонент: коли людина чує діагноз, то завжди хоче переконатися, що немає помилки. І ми абсолютно підтримуємо це. Куди звертається пацієнт – це його власний вибір.
Основна частина пацієнтів все ж залишається в наших стінах.
Є випадки, коли при певних локалізаціях дуже важливо провести опромінення саме на лінійному прискорювачі. Тоді ми можемо радити пацієнту пройти цю процедуру в клініці, де є лінійний прискорювач. Якщо він відмовляється, проводимо опромінення у нас кобальтом.
Будь-які види хіміотерапії, імунотерапії ми можемо забезпечити у Чернівцях.
- Яка зарплата в лікаря-онколога?
- Лікар, який прийшов після інтернатури, заробляє близько 4 тис. грн. Лікар з вищою категорією, з вислугою років більше 20 років, якщо ще активно оперує – 6,5 тис. грн.
- Яка оплата праці була би достойною?
- Важко сказати. Наші колеги з Румунії в місяць отримують близько 3 тис. євро. Там підняли зарплату лікарів, щоби зупинити відтік кадрів у Європу.
У Німеччині базова ставка лікаря-асистента – 3 тис. євро, а вже через кілька років роботи – 5 тис. євро.
Мені соромно називати цифри, за які працюють наші лікарі і медсестри.
Наші новини є у Facebook
- З квітня вступить в дію реформа вторинки. Як це вплини на онкологічну службу і лікування онкохворих?
- Треба попрацювати у цьому кілька місяців, щоб сказати, що нам дала реформа.
Якщо ми правильно бачимо сьогодні, то наш заклад має бути в плюсах. Сподіваємося мати можливість і преміювати медичних працівників, які дійсно цього заслуговують. І нам би хотілося забезпечити пацієнтів усім необхідним для лікування.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами