Інформаційне агентство АСС продовжує рубрику - «Впливовий АССпект». Ми знаходимо співрозмовників, які зможуть дати відповіді на запитання, які Вас хвилюють. Ексклюзиви від АСС - тільки для Вас!
Громадська організація «Волонтерський рух Буковини» була створена для того, аби в першу чергу опікуватися і допомагати дітям. Спочатку – переселенцям, пізніше – усім, хто цього потребує. Про новий напрямок роботи організації та захист дитинства
- Ви взяли на себе дуже відповідальну місію – опікуватися дітьми. Розкажіть, над чим працюєте зараз?
- Наша організація узагалі почала своє існування з турботи про дітей, зокрема, про переселенців, які приїжджали до нашого міста практично без нічого. Ми розуміли, що діти, які змушені були залишити свою домівку через війну, потребують всього – від житла до зошита. І ми не могли залишатися осторонь. Так триває і зараз: переселенці, на жаль, змушені винаймати квартири і витрачати на це практично всі зароблені кошти. А ми намагаємося допомагати їм речами, продуктами харчування. Для новонароджених знаходимо ліжечка, візочки, памперси, дитячі суміші. Робота триває постійно. І мене тішить те, що чимало дітей переселенців уже називають себе чернівчанами.
- Зараз у вас з`явився ще один напрямок – медична допомога дітям. Чому вирішили взятися і за це?
- Коли у тебе здорова дитина – це величезне щастя. Проте коли дитина хворіє, то розумієш, як все погано в нашій медицині. На жаль, цією галуззю ніколи не опікувалася держава. У результаті, пацієнти часто нарікають, що погані лікарі. Особисто я зараз дуже багато спілкуюся з лікарями і можу сказати одне: не може лікар нормально працювати на тому радянському обладнанні, яке сьогодні має. Бо воно не дає можливості, ані чітко встановити діагноз, ані провести адекватного лікування. Саме тому так багато дітей вивозять на лікування за кордон. Там вони проходять діагностику, лікування і часто залишаються вчитися, працювати, жити. І так ми втрачаємо українців. Замість того, аби збирати гроші на лікування діток за кордоном, можна ці кошти вкласти в обладнання для наших лікарень та поліклінік.
Я переконана: діти – це не наше майбутнє, а це - наше сьогодення. Тобто вони є в нас уже сьогодні. І наше завдання - захистити їх, зокрема, забезпечити нормальним лікуванням. Саме для цього ми зараз і працюємо.
Читайте ще: Місяці роботи та тонни солодощів - волонтери зібрали гроші на медобладнання
- Що вже вдалося зробити у цьому напрямку?
- Ми уже придбали 2 кардіографа і енцефалограф. Це дуже важлива справа. Бо, наприклад, у міській дитячій поліклініці, в яку ми передали енцефалограф, перебуває на обліку 3,5 тис дітей. Усі вони тепер можуть безкоштовно пройти обстеження на новому апараті.
Зараз заробляємо кошти на стерилізатори для Чернівецької дитячої міської лікарні.
Гадаю, лікарні мають трохи краще забезпечення, ніж поліклініки. Тому ми домовилися з головним лікарем міської дитячої поліклініки про проведення аналізу потреб медзакладу. Вірю, що до нас приєднуватимуться все більше благодійників.
- Наскільки допомагає у зборі коштів ваша онлайн-крамниця солодощів?
- Дуже допомагає! Наприклад, на придбання енцефалографу 21 тис. грн. передав анонімний благодійник, а решту коштів – 94 тис. грн..! - ми «напекли». Головне - ми виготовляємо свої солодощі з душею. Переконана, що люди повинні замовляти у нас смаколики не тому, що кошти від цього будуть передані на благодійність, а тому, що вони смачні. Благодійну допомогу можна надати просто перерахувавши гроші на ту чи іншу потребу.
Вам буде цікаво: У нас не має бути терміну "особливі діти" - Катерина Пономарьова
- Ви також робите багато для діток з особливими потребами…
- Мені дуже не подобається термін «особливі» діти. Вони трошечки інші, саме тому потребують інклюзивної освіти. Хочеться, аби інклюзія розвивалася, і ці дітлахи також ставали повноправними членами суспільства, могли повноцінно жити і працювати.
- Катерино, чого, на вашу думку, найбільше потребують сучасні діти?
- Любові і поваги. Усі вони дуже розвинені і розумні. Чимало 2-3-річних малят опановують гаджети швидше і краще, ніж ми, дорослі. Наше завдання – дати їм впевнене завтра, допомогти стати на ноги. Тоді вони не шукатимуть кращого життя де-інде, а залишатимуться в Україні.
Фото: Катерини Пономарьової
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами