Історична розвідка. Про першого упорядника латинсько-українського словника

Жив у Чернівцях колись чоловік, який першим з українців впорядкував латинсько-український словник. До нього такої ґрунтовної роботи ще ніхто не проводив. Вже цією працею Юліан Кобилянський заслужив на пошану в чернівчан та й українців сьогодні.

Юліан з родини Кобилянських був знаним у Чернівцях та окрузі педагогом, прославив себе також як мовознавець і перекладач. Будучи професором гімназій у Радівцях, Сучаві, Коломиї та Чернівцях, він писав підручники, впорядковував словники для легшого користування в науці учням.

У Чернівцях Кобилянський, випускник Чернівецького університету, викладав у Другій цісарській гімназії (нині – гімназія №5) латинську і давньогрецьку мови, літературу. Тут він складав україномовні підручники з навчання класичними мовами, якими могли послуговуватися учні та колеги-вчителі.

А ще впорядковував словники. Спершу він уклав «Русько-латинський словарець для руських гімназій» у 1907 році. Через чотири роки видав «Латинсько-український словар». Ґрунтовна праця значно полегшила українцям вивчення юриспруденції, філології, філософії тощо, де неодмінно була термінологія латинською мовою. Примітно, що з’явився «Латинсько-український словник» у німецькомовному Відні.

Юліан Кобилянський подав у словнику великий обсяг синонімів до основних слів. До прикладу, латинське слово «paluster» переклав сімома відповідниками з української мови: «грузький, багнистий, багновиця, багнячка, мочаристий, трясовина, в багні живучий». Кожну лексему підтверджував прикладом з української літератури.

Окрім латинського Кобилянський впорядкував «Німецько-український словник». А також «Давньогрецько-український словар», який, на жаль, так і не був виданий.

Ім’я Юліана Кобилянського сьогодні менш відоме, ніж ім’я його безміру талановитої сестри Ольги. Вона, до слова, шість років мешкала в будинку брата. І по його смерті в 1922 році ще чотири роки перебувала в його домі.

Похований мовознавець в родинному гробівці Кобилянських-Панчуків. Спочиває Юліан разом із прийомною донькою Ольги Кобилянської Оленою та її чоловіком Ельпідефором Панчуком.

Пам’ятаймо. Не потрібно щодня носити вінки й букети квітів до могил видатних чернівчан, але знати про їхню роль та значущість необхідно.