Красуня, розумниця, відмінниця, господиня - саме так називають Галину Марараш її друзі та рідні. Вона не лише успішна бізнес-леді, а й переможниця конкурсів «Успішна пані Чернівців-2003», «Пані Поділля» та «Пані Прикарпаття», президент міського жіночого клубу «Успішна чернівчанка», а головне – ніжна дружина, турботлива матуся і любляча бабуся. Секрети свого успіху Галина Марараш розповіла «Впливовому АССпекту».
– Розкажіть, як вам вдається втримувати на своїх тендітних плечах так багато обов’язків?
– Я щаслива, що веду такий спосіб життя. Не уявляю, як можна сидіти вдома і нічого не робити. Мені подобається рух, спілкування, активність. Маю дуже багато друзів, які в усьому мене підтримують.
Завжди була непосидючою. Школу закінчила всього з однією четвіркою. Коли вступала до Чернівецького комерційного технікуму, жінка з приймальної комісії суворо сказала мені: «До нас приходять самі відмінники, а потім ледь на трійки вчаться. Постарайся довести свої п’ятірки». І я таки довела: закінчила технікум із червоним дипломом. Більше того, брала активну участь у всіх заходах, навіть організувала танцювальну групу.
– До речі, не жалкуєте, що не пішли в хореографію, адже ви все життя займалися танцями?
– Я танцювала у професійному ансамблі і мріяла про велику сцену, про танці. Але мама мене відрадила: доки молода – танцюватимеш, а далі що? От і вирішила піти у торгівлю. І, відверто кажучи, анітрохи не жалкую. Танці залишилися моїм хобі. Я танцюю на всіх дружніх вечірках і конкурсах.
Читайте ще: Успішні чернівчанки виступають у Румунії
– І бізнес цьому не завада?
– Абсолютно ні. Одразу після технікуму я за розподілом потрапила в об’єднання «Продтовари», потім був магазин «Ромашка», в якому 25-річною стала завідувачкою, а згодом відкрила перший у місті бутік. Дуже люблю свою роботу, не боюся відповідальності й обов’язків. Та все ж знаходжу час і для танців.
– Ви 15 років очолюєте клуб «Успішна чернівчанка». У вас дружні стосунки з усіма учасницями?
– Дуже люблю спілкуватися з цікавими людьми. Причому маю принцип: не завантажувати співрозмовника власними проблемами. Вони нікому не цікаві. Намагаюся, щоби люди хотіли зі мною бачитися і спілкуватися. А ще вмію радіти чужим успіхам. Мабуть, це відчувають наші дівчата. Ми справді дуже здружилися і підтримуємо одна одну. Займаємося благодійністю, створили театр народних традицій, який щороку бере участь у Міжнародних фестивалях та конкурсах, організовуємо благодійний фестиваль «Промінь Надії».
Вам буде цікаво: Успішна чернівчанка отримала медаль за доброчинність
– Ваш чоловік теж веде активний спосіб життя?
– Він приватний підприємець і моя надійна опора. До речі, цього березня відзначатимемо 35-річчя подружнього життя. Я завжди кажу: хоча в мене багато подруг, найнадійніший для мене – чоловік. Він вміє дати мудру пораду, вислухати, підтримати.
– У вас є ще одне надійне чоловіче плече – син...
– Так. До речі, коли на одному з конкурсі він вийшов на сцену дарувати мені квіти, всі були переконані, що це мій чоловік. Ніхто не міг повірити, що у мене такий дорослий син. Він, до речі, називає мене «непосидючою мамою». Коли він пішов у 1-ий клас, я вступила до торгово-економічного інституту. У кінці чверті ми з ним порівнювали оцінки і вирішували, хто старанніший учень. До речі, син часто пригадує, як прокидався маленьким вночі, а я за столом усе щось писала, писала... Це я готувала дипломну роботу.
Скажу більше: я – щаслива бабуся трьох онуків! Пишаюся цим статусом чи не найбільше.
– Вистачає у вас часу на хатні клопоти? Любите готувати?
– Дуже люблю! Улюблена страва моїх домашніх – український борщ. Іноді готую кльоцки по-коломийськи. Я виросла у Коломиї, тому маю серед своїх рецептів кілька галицьких страв. Дуже люблю тішити своїх рідних смаколиками.
Ми писали: На Соборній площі - ярмарок "Панські дрібнички"
Кожна успішна жінка має мати надійний тил – свою сім`ю. І саме це – її найбільший успіх та щастя.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
