Кам’яний обеліск на могилі Франца Адольфа та Марії Йозефіни Вікенгаузерів заховався на краю Руського кладовища. Поміж бур’янів та могил, поруч із занедбаною каплицею проглядається сіра камінна верхівка пам’ятника. На пам’ятнику одним словом описується професія померлого – Фінансовий радник.
Тут знайшов свій спочинок Франц Адольф Вікенгаузер. Завдяки йому Чернівці та й уся Буковина отримали свій історичний портрет.
Фанатичне захоплення людини без історичної освіти історією чужого краю викликає повагу. А те, що своїм фанатизмом Вікенгаузер заразив майбутнього всесвітньовідомого історика Фрідріха Раймунда Кайндля жагою дослідження, стає тією причиною, чому сьогодні потрібно з пошаною згадувати цього чернівчанина.
Службовець у фінансових органах Франц Адольф Вікенгаузер у вільний від роботи час збирав різноманітні матеріали про історію та культуру Чернівців, Буковини та й усього Карпатського регіону. Це було його захопленням.
Читати ще: Історична розвідка. Історія друга. Чому варто пам’ятати Лазаря Михайловича
Дехто з істориків-професіоналів кажуть, що Вікенгаузер-аматор досліджував не за правилами історичної науки, що він вдавався до вільнодумства в трактуванні конкретних подій. Нехай. Але він це робив. Він першим взявся вивчати буковинський край, першим ступив на шлях досі ще не протореного історичного маршруту. І своїм історичним азартом заряджав навколишніх.
Бажання розвідати, дослідити й презентувати найбільше закумулювало в послідовникові Вікенгаузера – Фрідріхові Р. Кайндлі. Його «Історія Чернівців» сьогодні залишається авторитетним довідником при вивченні минувшини нашого міста. Фактично як і всі наукові праці історика.
Якщо Кайндль був дослідником історії краю, то Вікенгаузера можна по праву назвати історичним розвідником.
Пам’ятаймо. Не потрібно щодня носити вінки й букети квітів до могил видатних чернівчан, але знати про їхню роль та значущість необхідно.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
