Андрей Шептицький вперше в статусі митрополита навідався до Чернівців у 1900 році. Душпастора на високому рівні приймав тодішній наставник греко-католицької церкви Келестин Костецький. Священик, який 24 роки керував Чернівецьким деканатом і впорядкував хроніку греко-католицької церкви на Буковині.
Візити одного з найвидатніших церковних діячів митрополита Андрея Шептицького завжди проходили на найвищому гостинному рівні, бо опікувався його зустрічами саме Костецький. Митрополита чернівецький священик дуже шанував і завжди високо представляв його. Ще після першої зустрічі з ним у 1891 році, коли Шептицький відвідав Буковину як перекладач і супроводжувач французького прелата, склав враження про нього дуже позитивні.
Отець Келестин Костецький приїхав до Чернівців з Галичини. Коли йому було 40 років, очолив Чернівецький деканат. Але отець Келестин не жив тільки церковними справами. Він був громадським активістом, діячем, просвітником. Коли прийшла Перша світова війна на Буковину, священик детально описував у своєму щоденнику настрої мешканців, події, які бачив на свої очі. А бачив він багато, тому його воєнні хроніки нині мають велику історичну цінність.
Келестин Костецький був благодійником і намагався пробуджувати бажання доброчинства в інших. Так, з його ініціативи було засновано у 1886 році перше на Буковині жіноче товариство «Мироносиці». Організація багато приклалася до облаштування в Чернівцях церкви Святих Петра і Павла (тепер – Успіння Пресвятої Богородиці). А ще «Мироносиці» відкрили перший український дитячий садочок в Чернівців у 1896 році.
Зустрічав отець Келестин не тільки релігійних діячів. 6 серпня 1917 року Костецький разом з чернівчанами зустрічав останнього, як виявилося згодом, цісаря Австро-Угорської Імперії Карла І. А вже у жовтні 1918 року він стояв на чолі велелюдної процесії на залізничному двірці, зустрічаючи Українських Січових Стрільців з Вільгельмом Габсбургом, або Василем Вишиваним, як українці його звали.
Окрім всього Чернівці завдячують отцю Келестину Костецькому детально описаною історією періоду Першої Світової війни. Без вигадок і домислів священик записував до свого щоденника те життя, яке проживав сам і проживали чернівчани. Тоді місто зайняли російські війська. По собі залишили негативне враження. Коли в ніч на 3 серпня 1917 році москалі поспіхом покидали Чернівці, а вранці тут були австрійські патрулі, до обіду й війська Австрії, то Келестин записав про цю подію так: «Не потраплю описати тієї втіхи, яка тепер панувала у Чернівцях».
Залишив наш світ отець Келестин у 1919 році й спочиває на центральній алеї Руського кладовища.
Пам’ятаймо. Не потрібно щодня носити вінки й букети квітів до могил видатних чернівчан, але знати про їхню роль та значущість необхідно.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
