Історична розвідка. Лютеранська кірха

Про Чернівці як багатокультурне, поліетнічне й різноконфесійне місто знають всі й усюди. Підтвердженням цьому є діючі народні товариства, народні доми, церкви, молитовні доми, синагоги тощо. Люди, які спілкувалися різними мовами й сповідували різні релігії, жили в Чернівцях задовго до приходу австріяків на буковинські землі, але саме піддані Австрійської корони допомогли зберегти культурне розмаїття в Чернівцях.

Сьогодні в місті над Прутом можна оглянути чимало цікавих церков, котрі вистояли випробування часом і діють по нині. Але є й ті культові споруди, призначення яких було змінене, вигляд яких був фактично знищеним. Їх небагато, але вони є. У первинній красі вони залишились жити тільки на старих світлинах і столітніх листівках.

Лютеранську кірху в Чернівцях збудували в 1849 році за проектом Йозефа Енґеля. Спорудили її на місці старої деревʼяної церкви, яка раніше належала католицькій громаді й стояла на розі вулиць Шкільної та Головно. Ще в 1814 році лютерани викупили її й перенесли на вулицю Єпископську (нині вулиця Університетська). Менш ніж за півстоліття місцеві прихильники Реформації домоглися побудови камʼяної святині.

Читайте ще: Історична розвідка. Перший чернівецький вокзал

Євангелістська кірха була досить скромною на вигляд, без помпезних бань, без зайвих прикрас. Її Енґель збудував у терезіанському стилі. Над входом височіла вежа з годинником, парадні двері були зроблені з дуба. Всередині стелю прикрашував орнамент, на стінах ні ікон, ні малюнків. Світло в приміщення потрапляло через десять напівкруглих вікон. Аскетизм просторового оформлення поєднувався з величним звучанням органу, який не відволікав прихожан кірхи від молитви, а навпаки – додавав духовності перебуванню в ній.

Поряд з Лютеранською кірхою невдовзі зʼявився парохіяльний будинок та приватна тривіальна школа. Таким чином в середмісті Чернівців створювався міцний осередок лютеран.

Вам буде цікаво: Історична розвідка. Про першу чернівецьку біржу

Звучала молитва під божественні звуки органу в кірсі до початку захоплення міста «совєтами». Вже з 1941-го року вони розпорядилися культовою спорудою як «бесхозным имуществом» і передали її на потреби Обласного Архівного Управління НКВС.

Під час війни Чернівці вдруге стали румунськими і кірху віддали Міністерству національної оборони Румунії. Із поверненням радянської влади до Буковини протестантську святиню віддали державному університету, який перетворив приміщення на Центр науково-технічної інформації.

Сьогодні споруда, змінена до невпізнання, без вежі, годинника й органу, частково відновила своє історичне призначення і тут збираються на спільну молитву прихожани Церкви пʼятидесятників «Благодать».

Фото – зі сторінки Едварда Туркевича, Facebook; художнього альбому «Чернівці/Czernowitz»