Залізні ворота у Чернівцях відчинилися 1 вересня 1866 року. Тоді на щойно збудованому вокзалі зібралися сотні людей, аби зустріти перший потяг, який приїхав до столиці Буковини зі Львова. Ще понад 40 років зустрічали потяги у Чернівцях тут, на старому вокзалі.
Перший чернівецький вокзал без перебільшень вважався воротами до Буковини. Як одного разу зазначив історик Сергій Осачук, важливість залізниці у ті далекі часи можна порівняти з інтернетом сьогодні. Без нього нині ніяк.
Старий вокзал розташовувався мiж сучасним вокзалом та нинішньою будівлею Кондукторського резерву (в районі заправки WOG). Розміщення його було вкрай невдалим, бо до центру міста було далі, ніж тепер, вулиці не освітлювались належно, та й місце було болотистим. У газетах тоді писали, «дорога до залізничного вокзалу, як і дорога до правди, важка і темна».
Вокзал збудували за класичними взірцями вокзальної архітектури. Подібні існували у Львові, Станіславові, Іцканах, Коломиї та інших містах.
Читати ще: Історична розвідка. Про першу чернівецьку біржу
Перший залізничний вокзал у Чернівцях був не надто просторим, без пишної оздоби, натомість з грубими фортецеподібними стінами та тісною залою. З розвитком міста рух пасажирів збільшився. Оскільки на вокзалі діяла одна каса, вишиковувалися довжелезні черги.
Та й приміщення від часу побудови почало зазнавати руйнацій. «Er singt und springt» («Він співає (осідає) та стрибає (тріскає)»), жартували люди.
Тому чернівчани, які вже мали у своєму місті такі чудесні окраси як Ратуша, Резиденція, Кафедральний собор, Храм Серця Ісуса тощо, не могли змиритися, щоб «ворота до міста» були тісними й менш примітними, аніж саме місто. Гостей Чернівці повинні зустрічати як найповажніше. А старий вокзал був геть не презентабельний, на думку містян.
І вже з кінця ХІХ століття постало питання будівництва нового Двірця.
З 1906 по 1909 рік будували новий вокзал поруч зі старим. Розширювали площу, прокладали вулиці. І з 30 листопада 1909 року потяги почали прибувати до нового вокзалу.
На перон старого вокзала колись ступали видатні політики, митці, музиканти, письменники, підприємці, науковці, артисти тощо. Сюди приїжджала на гостини до Ольги Кобилянської письменниця Леся Українка. Також першим зустрічав видатного композитора Миколу Лисенка старенький чернівецький вокзал.
Сьогодні про існування першого залізничного двірця нагадують лише монохромні фотографії та пожовклі листівки.
Фото – зі сторінки Едварда Туркевича, Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
