Перший театр, біржа, готелі, деревʼяні церкви, старий вокзал, ресторани… На старих світлинах і листівках з написом «Gruss aus Czernowitz» можна побачити будівлі, які, на жаль, залишилися існувати лише там, на старих світлинах і листівках. Свого часу вони були архітектурними перлинами міста. Сьогодні – вони історія.
Пропонуємо поглянути на будівлі, які століттям назад прикрашали місто над Прутом.
Однією з найвідоміших втрачених споруд є будівля першого в Чернівцях театру.
Колись театральні вистави проходили в чернівецьких трактирах, готельних та ресторанних залах, павільйонах. Як писав у газетній статті історик та археолог Борис Тимощук, у 1830 році заможний ресторатор збудував у Народному саду павільйон спеціально для проведення тут театральних вистав. Він був приєднаний до ресторану, тому глядачі могли смакувати різними стравами й дивитися вистави.
Однак ситуації такі імпровізовані сцени й приватні зали не рятували. Міщани вимагали від управлінців дати їм театр. І в 1876 році міська влада здалася. Було вирішено звести в Чернівцях справжній театр. За два роки на розі вулиць Шкільної й Турецької чернівчани могли вже відвідувати свій міський храм Мельпомени.
Йозеф Ґреґор спроектував одноповерховий театр у стилі схожому до замкових театрів. Скромний на вигляд зовні він був досить презентабельний всередині. Театр був розрахований на 547 місць, мав ложі, галерею, гардероб. Внутрішні розписи виконав відомий художник Карл Йобст (він також розмалював інтер’єр Кафедрального собору). Сцена освітлювалась 32 лампами, а в центрі залу висіла люстра на 60 свічок.
Споруда була побудована з дерева. І цей будматеріал став роковим для театру. Річ у тім, що в 1890 році в чикагському театрі, який теж був збудований з дерева, виникла пожежа. Вона вмить спопелила споруду. Це насторожило чернівецьких театролюбів. Вони почали вимагати від міста побудови іншого театру, безпечнішого і відповідного до статусу столиці коронного краю. Тоді створили спеціальну комісію, яка займалася театральним питанням. Врешті у 1904 році театр зупинив свою роботу. Із закриттям старого театру почалося будівництво нового, який вже зводили на совість і на віки.
Будівлю старого театру після закриття ще довго використовували в інших потребах. Так, з 1904 року сюди перебрався робітничий дім, а в 1920-30 роках в ньому розмістили перший в місті кінозал «Комета». Врешті перший чернівецький театр розібрали на дрова, а на його місці в 1937 році румунські архітектори збудували Робітничі каси у популярному тоді конструктивістському стилі. Пізніше радянська влада вселила замість кас сюди поліклініку, яка діє і по нині.
Фото – зі сторінки Едварда Туркевича, Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами