Ірина Маковійчук
- Ірино Омелянівно, українська медицина переживає дуже важкий етап реформування. Як реформа позначається на роботі кардіоцентру?
- Ми так, як і всі заклади, з 1 квітня почали працювати вже як комунальне некомерційне підприємство. Перейшли на зовсім нову систему фінансування: раніше ми були установою, яка мала відповідний сталий річний бюджет, знали, щомісячно отримуємо певну суму коштів, планували наші видатки - і все це було стабільно, без ризиків. Тепер ми – підприємство, маємо самі на себе заробляти.
Наш договір з Національною службою здоров’я України складається з 4 великих частин. Перша і головна – це пріоритетна послуга, яку ми надаємо, - лікування пацієнтів з гострим інфарктом Міокарда. Чернівецький обласний кардіоцентр - єдиний заклад у Чернівецькій області, який НСЗУ законтрактувала саме на цю послугу. Крім того, ми підписані ще на стаціонарну, хірургічну та амбулаторну допомоги. Якщо все буде добре, то фінансування медзакладу, за нашими розрахунками, значно покращиться: в рік отримуватимемо на 8-10 мільйонів більше, ніж це було у попередні роки. Тому, безумовно, ми маємо позитив від впровадження реформ.
- За статистикою, серед причин смерті буковинців, перше місце посідає інфаркт. Розкажіть, скільки пацієнтів на рік звертаються за медичною допомогою?
- Узагалі, за статистикою, смертність висока від серцево-судинних захворювань. Це не тільки в Чернівецькій області, така тенденція по всій Україні і в світі. Тобто ця патологія завжди переважає. Але, безумовно, найнебезпечнішими є гострі стани, в першу чергу - гострий інфаркт Міокарда. Тому і пріоритетним напрямком Україна обрала лікування саме цієї категорії пацієнтів. І фінансується цей пакет значно краще, ніж інші. Тариф на одного пацієнта становить близько 30 тисяч гривень. Тобто вся допомога, яка надається в закладі пацієнту з гострим інфарктом Міокарда, є безкоштовною.
Серед медикаментів, які ми маємо право придбати за кошти НСЗУ, є тільки ті, які віднесені до переліку Національних лікарських засобів. Тож ті вироби медичного призначення, які отримуємо централізовано по державним закупівлям, ми закуповувати не можемо. На жаль, останні централізовані поставки виробів медичного призначення для пацієнтів з гострим інфарктом Міокарда були ще 18 березня, по заявці 2018 року. Але всі хворі, які до нас потрапляли з гострими станами, лікування отримували абсолютно безкоштовно, бо ми мали резерв стентів, провідників – усього, що використовуємо для лікування інфаркту.
Щороку ми реєструємо близько 1 тисячі інфарктів. Але помітили цікаву тенденцію: у 2018 році у нас в області було близько 957 інфарктів, у 2019 році - на 100 менше. І за перше півріччя цього року теж кількість інфарктів дещо зменшилася. Припускаю, що ситуація покращилася із появою ангіографа і відповідного відділення у кардіоцентрі. Адже ми тут лікуємо не тільки пацієнтів з гострим інфарктом Міокарда, а й проводимо діагностику. Тобто ті люди, які мають хронічну ішемічну хворобу серця, яким вчасно була проведена коронарографія, яких вчасно простентували, не отримали ризик інфаркту.
- Нещодавно оновили маршрут пацієнтів із гострим інфарктом. Що це означає?
- Раніше ми орієнтувалися на «терапевтичне вікно» (2 години): лікар повинен швидко діагностувати інфаркт, швидко цього пацієнта доставити у медзаклад, де йому далі, за Протоколом, мають провести реперфузію інфаркт-залежної артерії (відкрити інфаркт-залежну артерію, де утворився тромб). Щоби якомога швидше надати пацієнту допомогу, карта області була розподілена на зони в залежності від того, наскільки швидко пацієнта можна було б доставити в межах «терапевтичного вікна» у ті районні лікарні, які віддалені від кардіоцентру. Згідно Протоколу, хворому проводили спочатку тромболізис, а потім перевозили до кардіоцентру, де проводили вже відтерміновану ургентну коронарографію. За таким принципом ми працювали до впровадження реформи.
Зараз Національна служба здоров’я України платить спеціалізованому медичному закладу за пацієнта 30 тисяч гривень. Тому маршрут повинен був змінитися: усіх пацієнтів з районів області повинні направляти на лікування в Чернівецький обласний кардіоцентр, навіть якщо хворий звертається пізніше «терапевтичного вікна». Далі вже ми проводимо дообстеження, коронарографію, - надаємо допомогу на абсолютно сучасному рівні, згідно всіх існуючих протоколів.
З усієї кількості людей, яких до нас доставляють, переважна більшість – жителі міста Чернівці, дуже незначна кількість – мешканці районів. У цьому - велике недопрацювання. Треба далі думати, яким чином налагодити комунікацію з районами, щоб ми не втрачали час, і щоб пацієнти не втрачали можливість отримати якісну допомогу.
- Директор Департаменту охорони здоров`я Олег Чорний розповідав, що має амбітний план – відкрити кардіохірургію у Чернівецькому кардіоцентрі. Виявляється, наша область – єдина в Україні, в якій немає кардіохірургії. Чи готові до цього лікарі?
- Ми давно готові до цього морально. Не можна сказати, що у нас кардіохірургії немає, тому що у нас працює фахівець вищої категорії, який є саме серцево-судинним хірургом - Андрій Анатолійович Лісовенко. Він уже виконує кардіохірургічні маніпуляції, зокрема, встановлює штучні водії ритму. Це є абсолютно хірургічна маніпуляція.
Ми готуємо проєктно-кошторисну документацію на те, щоб переобладнати наші приміщення під велику кардіохірургічну операційну, в якій будуть проводитися не тільки стентування коронарних судин, а й аорто-коронарні шунтування, інші операції на клапанному апараті тощо. Також у нас ще є великі плани розвивати відділення інтервенційної кардіології - проводити електрофізіологічне лікування пацієнтів з порушеннями серцевого ритму, надавати допомогу хворим з порушеннями провідності.
Ми хочемо розвивати кардіохірургію на теренах Буковини. Я думаю, якщо буде належне фінансування, ми швидко це зробимо, бо у нас насправді є дуже великий до цього ентузіазм.
- Розкажіть про ситуацію з коронавірусом серед хворих та лікарів кардіоцентру. Знаємо, що були навіть летальні випадки…
- Насправді, ми опинилися в дуже непростій ситуації. Ні на день, ні на одну годину кардіоцентр не припиняв надавати ургентну допомогу пацієнтам з різноманітною серцево-судинною патологією. З усієї області до нас поступають хворі. Ясна річ, що вони не обстежені на COVID-19, а в процесі лікування дуже часто ми виявляли у них хворобу. Згідно з Протоколами, якщо ми виявляємо такого пацієнта, переводимо його у нашу «червону» зону, ізолюємо, персонал використовує всі засоби індивідуального захисту. Далі ми зобов’язані перевести такого хворого туди, де розгорнуті відповідні ліжка для пацієнтів з коронавірусом. І тут виникає проблема: багато наших пацієнтів є нетранспортабельними. Зокрема, у нас були летальні випадки, коли у хворого поєднувалося дві патології: інфаркт і COVID-19. Тож ми лікуємо їх у нашій «червоній» зоні відділення інтенсивної терапії.
Звісно, хворіє і наш медичний персонал. Напруженою була ситуація у травні: тоді довелося об’єднувати два відділення в одне, тому що дуже багато персоналу захворіло на COVID-19.
- Не звільняються люди через це?
- Був момент, коли звільнялися. Але потім частина з них повернулася.
- Кажуть, що восени загострюються хвороби серця. Чи дійсно спостерігаєте зростання кількості хворих і з чим це пов`язуєте?
- Якась, можливо, і є сезонність. Але за роки роботи ми, лікарі, не можемо вам сказати, що от саме восени чи взимку помічаємо різке загострення. Є, безумовно, метеозалежні кардіологічні пацієнти, тобто зміна погоди провокує розвиток ускладнень. Та загалом, увесь рік у нас лікарня заповнена.
- Ірино Омелянівно, розкажіть, як поводитися, що робити, аби берегти наші серця від хвороб?
- Є загальноприйняті норми профілактики серцево-судинних захворювань. Це контроль артеріального тиску, рівня холестерину крові, рівня цукру крові, збільшення фізичної активності, контроль за масою тіла, тобто звичайні профілактичні заходи, які всім відомі. І вона дійсно ефективні. Тому що у кардіоцентрі ми займаємося вже вторинною профілактикою - лікуємо ускладнення у пацієнтів, у яких вже є серцево-судинні хвороби.
Зараз люди стали приділяти більше уваги здоров’ю. Люди не хочуть хворіти. Але, на жаль, світ так нас створив, що все одно у певному віці проблеми зі здоров`ям виникають. Наскільки швидко все це буде прогресувати, залежить не тільки від лікарів, а в більшій мірі від пацієнтів, їх обізнаності, бажанні бути здоровими, виконанні рекомендацій щодо профілактики. У медицині є такий термін «compliance» - це взаємозв’язок між лікарем та пацієнтом. Якщо він налагоджений – тоді ми разом досягаємо успіху.
Дивіться нас на YouTube
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
