Алея зірок: Назарій Яремчук, буковинський соловій (ФОТО)

Співак. Золотий голос України.

Спів Назарія зачаровував колись, зачаровує і зараз. Пісні у його виконанні стали не просто хітами, шлягерами, популярними, вони стали символами. Символами України. Символами українського народу.

«Родина», «Гей ви, козаченьки», «Батько і мати», «Гай, зелений гай», «Усміхнися мені», «Чуєш мамо», «Одинокий вожак», «Золотоволоска», а ще «Червона рута», «Водограй», «Стожари», «Пісня буде поміж нас» та багато інших пісень, які сьогодні чи не кожен українець чув і милувався ними. У Яремчука не було пісні, яка б одною стала його візитівкою, як то буває в співаків «однієї пісні». Кожен музичний твір у його виконанні набував обрисів шедевру. Кожна його пісня – хіт.

Народжений у передгірʼї Карпат ще малим Назарій увібрав у себе силу й потужність, неповторність й милозвучність, красу та велич всієї культури нашого народу. Народні традиції завжди були пошановані в його родині.

Духовні настанови Назарій проніс з собою впродовж всього життя.

Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року у селі Рівня, що поруч з Вижницею. Почав навчатися у сільській школі, однак після смерті батька, коли хлопцю було 12 років, мати змушена була перевести сина до вижницької школи-інтернату. Там же він закінчив і Вижницьку середню школу в 1969 році.

Читати ще: Алея зірок: Ян Табачник та Михайло Ткач

Після школи вирішив штудіювати географічну науку. Однак не пройшов за конкурсом. Довелося шукати роботу, став сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії. Також потрапив у поле зору місцевого військкомату, який відправив Яремчука пройти курси водіїв.

Ще учнем молодий Назарій частенько приходив до Вижницького будинку культури, де слухав репетиції ВІА «Смерічка» під керівництвом Левка Дутківського. Він і помітив юного слухача й запропонував заспівати яку-небудь пісню. А той і заспівав. Яремчук проспівав «Кохану» Ігоря Поклада. Дутківському голос його дуже сподобався. І вже з осені 1969 року був запрошений до музичного ансамблю.

Так розпочалася співоча карʼєра Назарія Яремчука.

Проте спроб вступити до Геофаку в Чернівцях хлопчина не полишив. І в 1970 році йому вдається поступити на перший курс.

Паралельно з навчанням продовжує співати. Тоді ж він познайомився з геніальним українським композитором Володимиром Івасюком. Таким же молодим та харизматичним, як і сам Назарій. Їхня дружба та співпраця простягнулася на все життя.

Назарій Яремчук завдяки Дутковському та Івасюкові розпочав свій пісенний лет. І не зупинявся він ніколи.

Читати ще: Алея зірок: Йозеф Шмідт і Галина (Ганна) Янушевич

Коли його друга Володимира Івасюка знайшли повішаним у лісі під Львовом, коли його імʼя почали втоптувати в надумані наклепи й тавра, Яремчук жодного разу не відступив від нього і не зрадив. Тому в останню дорогу провести побратима примчав чи не найпершим, не дивлячись на погрози й можливі санкції від партійного керівництва. Назарій знав, що таке вірність і повага, а Володю він поважав і був йому вірним другом. В памʼять про нього він заспівав «Присвяту». Йому жодна влада не була страшна, страшнішими були тільки докори сумління.

Назарій Яремчук з піснею промандрував весь Радянський Союз. Він виступав і перед простими селянами, і перед воїнами-афганцями, і перед ліквідаторами Чорнобильської АЕС, і перед партійним президіумом, всюди. І завжди співав на висоті. Свою потужно виставлену професійну планку ніколи не опускав. І вичавлював з себе до решти.

Співав до останнього. Коли жахлива недуга підкосила співака і він вів боротьбу за життя, пісня його завжди підсилювала. Вона була йому духовно рятівною. Але фізично, на жаль, не змогла його врятувати.

Пішов із життя Назарій Яремчук 30 червня 1995 року. Похований на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців.