Історична розвідка: Науковець, який вивчав античні папіруси, викладав у Чернівецькому університеті (ФОТО)

Багато світових «зірок» приїжджали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.

Густав Адольф Ґергард

Папірусолог, знавець античної філології

Цей науковець декламував пісні давньогрецькою мовою, перекладав праці Птолемея, написані на папірусах, та й взагалі читав тексти давньогрецькі й давньоримські з папірусів, ніби свіжі новини з ранкових газет.

Густав Адольф Ґергард народився 14 квітня 1878 року в місті Констанці, що біля Баденського озера. Навчання здобував у сусідньому Офенбурзі. Вчитися хлопцю вдавалося легко, бо мав феноменальну пам’ять і без проблем запам’ятовував шкільний матеріал.

Жагу до навчання в малого Густава описує й той факт, що, живучи в селі далеко за містом, він щодня о 4 годині ранку їздив потягом до школи.

Коли сім’я переїхала до Мангайму, Ґергард перевівся до тамтешньої гімназії. Завдяки наполегливості й потужному розуму швидко випередив однолітків у навчанні. В старших класах він серйозно захопився математикою й класичною філологією. Врешті вибір зробив на користь античної літератури.

У 1896 році поступив до коледжу в Гайдельберзі. І взявся серйозно до вивчення класичної та германської філології. Найбільше його захопили давньогрецькі тексти. Навчався наполегливо й фанатично. Ґергард не був особливо комунікабельним, тому більшість свого часу проводив за книгами й подалі від людей. Вдосвіта він йшов до лісу в долині Некар і читав там.

У 1899 році написав свою випускну роботу «Epistularis apud Graecos formae historia», за яку отримав відмінну оцінку.

Після навчання в коледжі, щоб заробити собі на прожиття, давав приватні уроки. І навчав він своїх учнів не лише античної філології, але й загальноосвітніх дисциплін, точних наук. Зокрема, математики. Якось щоб навчити одну англічанку основам математичної науки, Густав Адольф Ґергард за місяць вивчив англійську мову.

Читайте ще: Відомий науковець, який змінив розуміння клімату, працював у Чернівецькій гімназії

З 1900 року приватні уроки замінив на роботу в гімназії Мангайму. Але пропрацював там лише рік, бо вже у 1901 році Ґергарду запропонували стати науковим співробітником відділу рукопису в університетській бібліотеці Гайдельбергу. Відтоді повністю присвятив себе вивченню грецьких й римських папірусів, а також дослідженню методів їхнього збереження.

У жовтні 1906 року, щоби пройти військову службу, приєднався як доброволець до артилерійської бригади в Мюнхені. Проте після чотирьох місяців служби науковець-артилерист потрапив в автомобільну аварію, внаслідок чого йому серйозно пошкодило коліно і він надовго зліг на лікарняне ліжко. З армії комісували, але надалі Густав Адольф ходив з ціпком.

Після повернення в 1907 році у Гайдельберг окрім роботи в університетській бібліотеці ще й отримав ставку вчителя в гімназії. Водночас відвідував лекції в університеті.

Тоді ж за рекомендацією свого університетського викладача і наставника Альбрехта Дітеріхса подав працю «Фенікс із Колофону, Тексти й дослідження» як дисертацію на захист. А за підготовлену лекцію про Діогена, якого він досліджував із першоджерел, отримав Venia legend, право читати лекції.

Відтоді Густав Адольф Ґергард розпочав свій шлях як академічний викладач. Учнів своїх він захоплював прекрасним знанням античної літератури, вільною декламацією з пам’яті текстів пісень. А ще своїм прикладом заохочував молодь до самостійної роботи й самовдосконалення.

1908 рік став знаковим для науковця. Він одружився на своїй студентці. В подружжя з часом народилося четверо дітей: двоє дівчаток і два хлопчики. Сім’я стала для Ґергарда, чоловіка не надто комунікабельного, місцем втечі від великого світу.

З особливим ентузіазмом дослідник взявся до вивчення стародавніх папірусів. Він впорядкував папірусні каталоги в Гайдельберзькій університетській бібліотеці, вивчав фрагменти творів Гомера, «Перикайромену» Менандера, з’ясовував греко-єгипетську літературну спадщину. А також писав статті про Гіпонакса для Великої енциклопедії класичної Античності Пауля-Віссови.

У 1911 році отримав звання доцента.

З 1913 року переїхав до Чернівців, де отримав місце екстраординарного професора в Університеті Франца Йозефа. Зміна місця роботи й проживання далася науковцю нелегко, адже в Гайдельберзі Густав Адольф зазнав чимало радісних моментів й вважав його місцем свого успіху.

Однак Чернівці зацікавило його особливою культурою, несхожістю й унікальністю звичаїв і традицій. Зокрема, він захоплювався стародавніми традиціями православної та греко-католицької церков. Особливо цікаво було чути грецькі слова, якими послуговувалися священики в своїх літургіях. З часом він забрав до «напівсхідного міста», як він називав Чернівці, свою сім’ю.

Вам буде цікаво: Дослідник шекспірівських текстів та проповідник сіонізму Леон Кельнер працював у Чернівцях

Університетська община прийняла німецького дослідника з приязню, так як тоді виш іще був форпостом германізму на сході Імперії. А сам Ґергард був ярим патріотом саме німецької культури.

Великим недоліком Чернівців науковець вбачав у відсутності нормальної бібліотеки. Брак матеріалу для його особливих досліджень не дозволяв повною мірою працювати. І Ґергард змушений був постійно виїжджати до інших міст в пошуках потрібних йому текстів, книг, статей.

У квітні 1914 року Густав Адольф Ґергард взяв участь в поїздці до Константинополя, де просяк особливим духом тамтешньої культури. Результатом подорожі стала низка археологічних лекцій.

Папірусолог з новими силами почав дослідження природи й походження античної трагедії. Планував видати велику книгу «Теспіс», однак облишок текстів у Чернівцях і початок Світової війни зруйнував плани науковця.

У Чернівцях Густав Адольф Ґергард з сім’єю залишався до 1916 року. Того року його викладацьку роботу перервав раптовий напад російської армії на Буковину. Евакуаційні вагони, як згадував сам науковець, вирушали з перону під свист куль. Родина Ґергардів пробиралася понівеченою війною Австро-Угорською імперією аж до Фрайбурга.

У січні 1917 року дослідника призвали на військову службу. Але замість участі в боях він складав історію полку, надавав поштові послуги та навіть давав уроки військовим. Завдяки впливовим друзям пізніше його відправили до Відня працювати у Військовій канцелярії. Часу на науку тоді в Ґергарда не було взагалі. Щодня від ранку й до ночі він складав економічні звіти.

Цікаво, що відраду від воєнної муштри він знаходив у поїздці трамваєм. Так, їдучи на роботу в міському транспорті, він вчив мови. І опанував угорську, українську мови та почав вчити чеську.

Сумлінне виконання Ґергардом канцелярійських завдань керівництво армії оцінило й призначило його Економічним комісаром.

У 1918 році російські війська відступили з Буковини й науковець, демобілізувавшись, повернувся до вже рідних Чернівців. Післявоєнне літо провів з сім’єю, яка залишалася в таборі біженців поблизу Баденського озера.

1 жовтня 1918 року Густаву Адольфу Ґергарду присвоїли звання ординарного професора. Це сповнило його оптимізму й бажання повернути дружину з дітьми назад до Чернівців.

Однак під час наступної поїздки до Відня захворів грипом. Іспанкою. Ця смертельна хвороба охопила втомлену від війни Європу. Науковець сам звернувся по допомогу до лікарів, але свідомість його вже відмовляла сприймати дійсність. Він навіть не зумів у лікарні представитись. Тому певний час медики думали, що він або поет, або художник. Лише після візиту одного з його друзів вдалося ідентифікувати хворого як видатного вченого-папірусолога.

24 жовтня 1918 року Густав Адольф Ґергард помер, не приходячи до тями. Його поховали на протестантському цвинтарі у Відні.

Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.

Ілюстрації: wikipedia.org; wikimedia.org; greatwar-1914.tumblr.com; lvivcenter.org; oesterreich100.at