Цього разу журналісти підняли важливі теми для освіти Буковини, яка переживає не найкращі часи, адже наша область, як і вся країна, пристосовується до навчання в умовах війни та її непередбачуваних викликів. Ми говорили про освітній процес на фоні масових знеструмлень, низький рівень знань учнів й випадки, коли погіршується і якість самого викладання предметів у школах та про масштабну реформу старшої школи, яку з вже цього року поступово впроваджуватимуть у Чернівецькій області.
- У липні Чернівці та область сколихнула інформація щодо можливості початку нового навчального року у серпні. Чому так сталось і як врешті визначились з термінами навчання? Чи відомо вже про особливості/відмінності навчального процесу 2024-2025?
- Ситуація з початком нового 2024/2025 навчального року виникла через рекомендаційний лист для закладів вищої освіти щодо можливості початку навчання в серпні. Особливо ця рекомендація стосувалася тих закладів, які перебувають на територіях ризику, де йдуть постійні обстріли, які близькі до кордону. Як от ЧНУ, який обрав варіант навчання з серпня, тоді як БДМУ ухвалив рішення про початок навчання з 2 вересня.
Коли був переповнений інформаційний простір щодо виходу на навчання шкіл з 12 серпня - виникло зрозуміле обурення батьків.
Що ми маємо з навчанням для закладів освіти?
Структуру навчального року визначає для закладів загальної середньої освіти Постанова КМУ. До того, як вийшла постанова, до нас дійсно, звертались батьки з Чернівецької та Новодністровської територіальних громад, що їх повідомили про навчання у серпні. Ми дали роз’яснення, що органи місцевого самоврядування не можуть самостійно приймати рішення про початок та завершення навчального року. Після чого ситуація стабілізувалася. І 23 липня вийшла Постанова КМУ де було чітко визначену законодавством тривалість навчального року: 2 вересня – 30 червня.
Щодо тривалості канікул. Це питання вже будуть визначати педагогічні ради. Правда, ми рекомендували максимально використовувати світловий день і теплу пору року, адже ми вже не перший рік живемо у такій ситуації, і чітко розуміємо, що канікули краще перенести на зимові місяці.
Ми розуміємо, що пік критичної ситуації припадає на зиму і зимові канікули можуть бути затяжними. Якщо ми не зможемо через блекаути вичитати програму, ми будемо змушені продовжити навчання в червні.
Ми навчені швидко реагувати на ситуацію, нові виклики, адже війна показує нам, що є дуже багато непередбачуваних ситуацій.
- Один із викликів війни - знеструмлення. Чи готова освіта Буковини?
- Максимально використовуватимемо світловий день – це зекономить опалення та електроенергію. Однозначно кажемо, що дистанційна освіта не можлива в умовах блекаутів, тому наше завдання було максимально вийти в офлайн цього року. Наша область справляється з цим достатньо непогано.
Для закладів, яким потрібно переключення електроенергії для роботи котлів, закуповують генератори.
Наші новини є у Facebook
Нам допомагатиме гнучкість до підходу з канікулами і максимальне використання світлового дня і навчання у червні.
Буде важче з організацією харчування. Для цього ми рекомендуємо забезпечили генераторами заклади освіти, щоб можна було запустити кухню. Це також додаткове навантаження на місцеві бюджети, адже генератори потрібно забезпечувати паливом.
Спектр проблем дійсно великий. Обласна влада спільно з органами місцевого самоврядування робить все, щоб якісно організувати освітній процес.
- Можна сказати, що ми повернемось до навчання умовно в режимі «дошка-крейда та зошит-підручник», адже за відключень світла змоги використовувати медіапристрої вчителі не матимуть? Відійдемо від діджиталізації в освіті?
- Так, ситуація, є надскладною, але не треба перебільшувати. До прикладу, у закладах освіти є мультимедія, на період викладання, до прикладу, літератури 5 вересня не буде світла, а вчитель хотів переглянути з дітьми відеоролик щодо тієї чи іншої персони - так, він не зробить це в той момент, на уроці, але він може скинути його дітям, які його потім переглянуть. Це майстерність кожного педагога.
Складність може виникати з заповненням цифрових щоденників та електронних журналів. Міністерство надало право освітянам не дублювати в паперовий журнал оцінки, якщо є електронний журнал. Але якщо немає світла – учителю потрібно занотувати, а потім чекати, коли з’явиться світло. Ми це пройшли і в минулому році, коли вчитель обирав час, і йому потрібно було прокидатись вночі: о 1 чи о 3, щоб перенести оцінки. Система також може «виснути», коли вчителі України одночасно виставляють оцінки.
- Наявність сховищ для можливості очного навчання, яка ситуація з цим у Чернівецькій області? Чи є заклади, які ризикують не вийти на очне навчання у вересні?
- Станом на початок серпня в області 249 закладів навчатимуться очно, 85 - змішано, 6 – дистанційно. Загально по шести закладах маємо до двох тисяч осіб, які можуть розпочати навчання онлайн. Наша ключова задача – в 6 школах, а серед них і заклад в Кам’яній, який налічує понад 1000 дітей, організувати очне навчання.
Раніше ці 6 шкіл використовували як укриття перші поверхи, які зараз не можуть використовуватись.
Взагалі у нас було 57 об’єктів, це садочки і школи, які використовували 1 поверх. Це могла би бути потенційна кількість тих, хто вчитиметься дистанційно. Упродовж літніх канікул органи місцевого самоврядування попрацювали і ситуація покращилась. 46 закладів знайшли і облаштовують укриття шляхом укладення договору з суб’єктами господарювання. А от критична ситуація в 6 закладах, які не мають поруч укриттів.
Спільно з МВС та ДСНС ухвалене рішення, що ми маємо побудувати в нашому випадку – габіони. Це захисна стіна, конструкція, яка облаштовується по периметру закладу. Ця стіна має взяти на себе ударну хвилю, уламки та захистити учасників освітнього процесу. Метраж – до підвіконня 2 поверху. Технічний супровід буде наданий згодом. Це рішення лише на цей рік, щоб створити безпечні умови. Габіони від балістичного удару, звичайно, не захистять, але допоможуть при роботі ППО, від ударних хвиль.
Паралельно ми пропрацьовуємо питання з модульними укриттями, але там також є багато нюансів.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Проєктно-кошторисна документація на одне укриття дає нам зрозуміти, що на вартість будівництва сховища нам потрібні 65 мільйонів. Субвенцію цього річ нам не виділили, всі кошти пішли на схід країни. Ми не очікуємо в цьому році коштів з державного бюджету на облаштування укриттів.
Наше завдання зробити з органами місцевого самоврядування все, щоб школи розпочали офлайн навчання. Представники ДСНС здійснюють об’їзд шкіл з відповідними рекомендаціями, щодо облаштування укриттів
6 шкіл та 5 садочків ми маємо вивести з дистанційної форми в офлайн. Задача складна, але ми працюємо над цим.
- Міністр освіти України Оксен Лісовий нещодавно розповідав про відставання учнів від шкільної програми. Яка ситуація із рівнем знань буковинських школярів?
- Коронавірус зіграв свою роль у просіданні рівня знань та появі освітніх втрат та розривів у країні в цілому. Далі в Україні розпочалось повномасштабне вторгнення. Очевидним є те, що рівень знань українських учнів не може бути рівномірним, бо залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні.
PISA – це авторитетне світове дослідження, яке визначає рівень знань в європейських країнах, зокрема й в Україні. Це дослідження показує наші слабкі місця.
У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів). Результати в галузі природничих наук і знизилися, але падіння є не таким помітним. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.
Але ми єдина країна, яка під час повномасштабного вторгнення повноцінно відновила освітній процес. Уже на другий тиждень повномасштабного вторгнення ми обговорювали, яким чином нам відновити навчання. Коронавірус показав нам, що ми маємо використовувати всі фішки діджиталізації, яка є глобальною і яка є вимогою часу. Війна нас навчила іншим нюансам.
Дуже багато чого зроблено і дякую нашій великій команді педагогів, які продовжують працювати.
- Якщо говоримо про зниження рівня знань школярів, то як можемо оцінити якість викладання у школах? Часто у соцмережах батьки нарікають, що «вчителі розслабилися» і належно не працюють.
- Щодо якості надання освітніх послуг та нарікань батьків, що «коронавірус та війна розслабили вчителів». Це не тотально, ми говоримо, що є випадки. Це залежить від професіоналізму, виконання своїх функціональних обов’язків. Тому у таких випадках потрібно звертатись до директорів закладів батькам, і говорити, що, до прикладу, ми вважаємо, що українська мова викладається в неналежному форматі. Це питання потрібно вирішувати на рівні школи. Якщо на рівні школи реакції немає, варто звертатись до місцевих органів управління освіти, а далі вже - до Департаменту освіти і науки.
Говорити про те, що всі педагоги розслабились, не можна. Якщо є відсоток таких педагогів – то це природні речі, як і в кожній спеціальності є люди, які вигорають і не викладаються на 100%. Ми розуміємо, що не живемо в ідеальному світі.
Комунікація в цьому напрямку є дуже важливою для нас, адже батьки також є учасниками освітнього процесу.
- Чи забезпечені школярі на Буковині підручниками, які в часи блекаутів можуть стати чи не єдиним джерелом інформації для дітей?
- У нас дійсно була проблема з підручниками.
Можу сказати, що зараз здійснюється активний прийом та видача підручників. Майже щодня видавництвами доставляються підручники в область та здійснюється розподіл по громадам. Уже отримано та видано 240 тис. підручників для дітей 5 класів (99%), лише за літній період доотримано та видано понад 25 тис. Для 7 класів отримано 154 тис (68%) та лише почали надходити підручники для дітей з особливими освітніми потребами.
- 12-річна школа на Буковині: як це працюватиме і коли ми до цього дійдемо? Чи готова освіта Чернівецької області до таких змін?
- Ми говоримо про реформу старшої профільної школи. Концепт нової української школи має завершитись 12 класом. Старша профільна школа - це 10,11,12 класи. Реформа дійсно масштабна. Важливим є те, що 11-річна система функціонує лише у Україні, росії, Білорусії та Азербайджані.
Отримуйте новини в Telegram
Реформа профільної середньої освіти є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа». З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за двома спрямуваннями:
- академічним: з поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти (заклади загальної середньої освіти);
- професійним: орієнтованим на ринок праці та порівняно швидкий процес здобуття професії (заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти).
Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади.
В області ми маємо сформувати мережу академічних ліцеїв до 1 вересня 2024 року.
Варто наголосити, що формуючи мережу, ми не закриваємо заклади. Ми говоримо про пониження ступеня закладу. Не в кожній громаді може бути академічний ліцей, якщо немає демографії. Ми маємо забезпечити класи на паралелі. Відповідно до реформи старшої профільної школи дитина має обирати профіль. Академічні ліцеї матимуть профілі: соціально-гуманітарний, технологічний, природничо- математичний, STEM, тощо.
Наша задача - сформувати мережу академічних ліцеїв відповідно до демографії та профілів, щоб освітня послуга надавалася якісно. Цю мережу і комунікаційну кампанію на Буковині провели в кожній громаді. Все ще є багато питань і суперечностей.
Департамент має сформувати мережу, а затверджувати її буде обласна рада своїм рішенням. Для нас важливо, щоб депутати були дотичні, бо спільно з ними ми будемо провайдерами цих змін. Важливо, щоб реформа була не насаджена, а враховувала критерії, методологію та особливості регіону.
Уже у цьому році 1 заклад в області - Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, візьме участь у пілотуванні та апробації старшої профільної школи.
І таким чином вже 6 клас в 2027 році вперше піде в 10, а далі – в 11, 12 класи.
Важливо об’єднувати зусилля для того, щоб академічний ліцей був не просто зміною вивіски, а мав потужну матеріально-технічну базу та кадровий потенціал. Відповідно до критеріїв академічний ліцей мінімум має мати 300 учнів, а оптимально - 600, для ефективного поділу на профілі. Потужним вважатиметься заклад на 1000-1200 осіб.
Дивіться нас на YouTube
- «Скажіть, будь ласка, ну чому наші діти не можуть спокійно вчитись під час тривог, особливо, коли ці погані МіГи літають. У нас, дякувати Богові й нашим військовим, відносно спокійно, навіщо мучити і вчителів, і дітей?»
- Ми маємо розуміти, що є правила і вимоги, яким ми маємо слідувати. Не дай Боже, стається ситуація, коли збивають той же безпілотник, уламки падають. Питання - чому діти не були в укритті? Якщо будуть жертви – відповідатимуть директор та педагоги. Це відповідальність, це правило. Ми не можемо собі дозволити нехтувати безпекою дітей.
- «Чому батьки не можуть забирати своїх дітей з підвалу під час тривоги? Після перебування в підвалі діти починають хворіти. Це моя дитина і я несу за неї відповідальність.»
- Питання дотримання правил безпеки та відповідальності за їх порушення лежить на закладі освіти. Ми говоримо про те, що коли станеться надзвичайна ситуація відповідатиме заклад, директор школи та вчитель.
З урахуванням ситуації, у всіх закладах освіти, що забезпечують освітній процес в очному режимі, діють затверджені правила безпеки та алгоритми дій у разі оголошення повітряної тривоги, встановленими відповідними рекомендаціями ДСНС, яких мають дотримуватися усі учасники освітнього процесу
Покарати вчителів за порушеня дійсно можуть, але вид та обсяг покарання залежить від наслідків. Відповідальність може бути як дисциплінарна (наприклад, за невиконання розпорядження керівника школи не випускати дітей зі сховища під час тривоги) так і кримінальна (якщо, наприклад, вчитель вивів дитину зі школи та дитина постраждала від обстрілу).
- «Яка з 1 вересня повинна бути гранична наповнюваність 1 класів? класів для дітей з ООП? чи можливий вихід за ці межі?»
- Кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України та не може порушувати права учнів, педагогічних працівників.
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше:
- 24 учнів, які здобувають початкову освіту (набирає чинності з 1 вересня 2024 року);
- 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.
З 1 вересня 2024 року буде застосовуватися норма щодо формування 1-х класів, учні яких розпочнуть навчання у новому 2024/2025 навчальному році, а їхня кількість у класі має становити не більше 24 осіб. Крім того, це поширюється й на класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України, а також на класи, учні яких навчаються частину часу очно, а в певний період (наприклад, тиждень) освітній процес організовується для них із використанням технологій дистанційного навчання.
Слід зазначити, що Законом встановлено, що під час дії воєнного стану зупиняється дія положень частин другої та п’ятої статті 12 Закону щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формами.
Тобто під час дистанційного навчання наповнюваність класів може бути більшою, ніж 30 учнів.
Якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас (менше 5 учнів), учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності.
Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.
Що стосується інклюзивних класів, то тут за наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням рівнів підтримки, визначених Порядком організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого Постановою КМУ від 15.09.2021 № 957(зі змінами), а саме:
- не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
- не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
- не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки.
Учні, які потребують першого рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб.
Нагадаймо, щоб долучитись до нашого проєкту «Хочу знати» потрібно слідкувати за нашими сторінками у соцмережах і залишати свої питання у коментарях до дописів, де ми розповідаємо про чергового спікера.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами