Сьогодні у студії Радіо 10 у рамках програми «На все свій лікар» говорили з психологами Юрієм Хіцем та Надією Періус про панічні атаки та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Гості програми: Надія Періус – кандидат психологічних наук, доцентка кафедри Психології Київського університету «Крок», психологиня БФ «Рокада», лауреатка обласної премії ім. Омеляна Поповича та Юрій Хіць - психолог.
Наразі в Україні фактично вся увага прикута до такого явища, як панічні атаки. Вони були з нами завжди й спостерігались при консультуванні пацієнтів, кажуть фахівці. Єдине, що змінилось з часом - подразник, який активізує виникнення панічних атак, він став надзвичайно міцним та тривалим, зауважила Надія Періус.
Такий подразник спричиняє панічні атаки і в людей, які до цього не знали взагалі, що це таке.
Панічна атака – це стан неконтрольованої поведінки людини, втрата контролю над емоціями. Панічна атака супроводжується звуженням зору, панічним страхом, пришвидшеним серцебиттям, потовиділенням, швидким диханням і дуже часто страхом померти. Слід зауважити, що від панічних атак люди не помирають.
«Що є тригером для кожної людини сказати важко – але це стресові умови, травмуючи події.
Ніхто не застрахований від панічних атак. Є зона ризику для певної категорії людей, але піддатись можуть всі.
Панічні атаки можуть виникати разово і повторюватись з часом. Тут немає термінів, головним є чинник, чи він був тривалим, його вплив», - розповідає Надія Періус.
Якщо людина знає, що таке панічна така – вона буде підготовленою, вона знатиме, що відбувається з нею і легше сприйме ситуацію, додає Юрій Хіць.
Однозначної відповіді, як часто проявлятимуться панічні атаки немає. Ймовірність є завжди, кажуть фахівці, але ми маємо бути озброєними, знати, що робити з цим. Панічні атаки виникають і в стані спокою, і в період активної діяльності.
Новини Медіа агентства АСС є у Viber
Техніки когнітивно-поведінкової терапії допоможуть зняти людині напругу. Пацієнти мають знати чіткі алгоритми, як слід діяти. Важливим є дихання, саме діафрагмальне, зауважив Юрій Хіць. Корисною є техніка «дихання по квадрату», дихання в долоні, в паперовий пакет. Техніки дихання-заземлення є дієвими.
Потрібно бути чітким і зрозумілим, послідовним, зазначають психологи. Не заражати додатково людину своєю невпевненістю. Варто підтримати за плече, запропонувати води. Чітко на вухо проговорити, що ми зараз будемо робити. Важлива підтримка, наголошує Надія Періус.
Ускладненням панічних атак може стати розвиток фобій.
ПТСР - актуальне питання для українців, яке має глибоку історію. Такі розлади описували ще Шекспір і Дікенс. Також вони є актуальними і у воєнний час.
ПТСР - це гостра реакція на стрес. Вона виникає упродовж першого місяця змін.
«Повномасштабна війна, карантинні обмеження – нам потрібно було перелаштуватись на нові зміни, адаптуватись до умов. Перша реакція – гостра реакція на стрес, триває приблизно місяць. Далі від 1 місяця до пів року – фактично йдуть розлади адаптації, тобто людина фактично не може інтегруватись у соціальне середовище. ПТСР – це коли людина перестає жити своїм звичним життям, апатичний, знесилений стан, часті хвилювання. Втрата позитивних почуттів та станів», - розповіла психологиня.
Після 6 місяців лікарі можуть діагностувати, чи є в людини ПТСР, чи ні, розпізнати його.
Стресова подія не обов’язково переростає у травматичну подію і навпаки. Ймовірність розвитку ПТСР як хвороби залежить від того чи отримає людина психологічну допомогу в момент години-другої після події, зазначив Юрій Хіць.
ПТСР – це компетенція психіатра з чітким протоколом лікування або, як мінімум, людині варто звернутись до сімейного лікаря.
*Підготовлено в рамках співпраці з BST
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами