Добре, коли поруч є друзі, які будь-якої миті готові допомогти. Та прогулюватися містом самостійно – не просто незручно, а небезпечно. Про доступність Чернівців та громадського транспорту, «Впливовому АССпекту» розповіла Марія Нікітіна, членкиня ГО «Захист».
- Я завжди намагаюся прогулюватися містом самостійно, без сторонньої допомоги. Складно виокремити певну вулицю, яка би справді була доступною. Тротуари відремонтовані частково, тому буває так, що з одного боку є пониження бордюру і можна заїхати, а з іншого боку з'їзд відсутній. Тоді без допомоги перехожих мені не обійтися, - розповідає Марія Нікітіна. - До прикладу, на Комарова багато магазинів та аптек облаштованих пандусами, проте насправді вони зовсім недоступні і навіть небезпечні.
- А на яких вулицях бачите найбільше проблем?
- Гадаю, найбільше перешкод на шляху на вулицях Головній та Степана Бандери: на тротуарах вибита плита, аварійні «стоки». Загалом, усі вулиці Чернівців потребують роботи в напряму доступності та комфорту. І це не лише для людей з інвалідністю, але і для дитячих візків, жінок на підборах, літніх людей.
- Чи допомагають перехожі, коли бачать, що не вдається дістатися до того чи іншого приміщення?
- Звісно, допомагають. Але це так важко та неприємно - завжди просити когось про допомогу. Я дуже не люблю, коли мене носять на руках чи підіймають по сходах. Це кожного разу стрес. До того ж, щоразу доводиться пояснювати, як правильно надати допомогу, щоби не завдати шкоди. Це мені – жінці – приносить дискомфорт. А уявіть, що відчувають красиві, сильні чоловіки в інвалідних візках, коли самостійно не можуть піднятися до аптеки чи переїхати бордюр!
- Ще одна проблема – доступність тролейбусів та маршруток. Розкажіть про свій досвід користування громадським транспортом…
- Транспорт - то дуже болюча тема. Ті умови перевезення, які є у нашому місті, некомфортні не лише для людей з інвалідністю, а для геть усіх гостей та мешканців.
Водії, коли бачать пасажира на візку, поводяться по різному: хтось відвертається, вдаючи, що не бачить, хтось кричить, мовляв, заздалегідь треба повідомляти про поїздку, а більшість - зупиняються на далекій відстані від бордюру, унеможливлюючи, таким чином, посадку людини з інвалідністю в транспорт. Серед 10 водіїв, можливо, 1 спокійно допоможе піднятися.
Читайте ще: Пікет у Чернівцях. Протест представників Чернівецького обласного товариства людей з інвалідністю
- Ви з однодумцями створили громадську організацію і намагаєтеся звертати увагу на проблеми людей на візку. Чи чує влада ваші звернення?
- Ми проводимо величезну роботу: зустрічі, засідання, круглі столи, комітети з забезпечення доступності, аудити доступності, пишемо рекомендації. А місто як не було доступним 10 років тому, так і залишається недоступним сьогодні. Те, що було зроблене владою насправді – мізер. Та й досягнути цього вдалося лише через постійні вимоги. Якби ми мовчали, ніхто нічого б навіть не думав робити. Прикро до сліз.
До речі, у європейських країнах люди з інвалідністю не займаються проблемами доступності до інфраструктури. Їх не цікавить, хто і де ремонтує вулицю чи відкриває якийсь заклад. Їм не потрібно залишати всі свої справи і їхати інспектувати ці об'єкти. Про їхній комфорт і доступність дбає держава. Мої друзі з-за кордону коли чують, як ми важко боремося за свої права, дивуються.
- Маріє, що, на вашу думку, варто змінювати у Чернівцях в плані доступності у першу чергу?
- У першу чергу необхідно змінити відношення влади до міста та до людей, які в ньому живуть. І це не голослівні слова. Уявімо, що нашому місту виділили 1 мільярд євро на інфраструктуру. Можна все зробити бездоганно та якісно, зручно та універсально. Але я переконана: скільки би грошей не виділили, робота буде виконана абияк. Саме таке ставлення треба змінювати негайно! Кожен має відповідати за якість виконання власної роботи, дотримуватися норм ДБН. Гадаю, тільки так ми збудуємо доступне, комфортному місто.
Вам буде цікаво: Не паркуйся на місцях для авто людей з інвалідністю. У Чернівцях провели акцію
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
