Олексій Гончаренко
- Ви відкриваєте в Україні освітньо-культурні простори «Гончаренко Центр». Як узагалі з`явилася ідея взятися за таку справу?
- Це дуже персональна історія. Перша в моєму житті робота – це в дитячому садку я викладав англійську мову. Це були 90-ті роки, я вчився у 10 класі. Мене виховували мама з бабусею, нам було складно виживати, як і 90% родин в Україні. І я знайшов собі роботу.
Я щасливий, що зараз можу продовжувати ту справу, яку розпочав у 90-х роках, але в більшому масштабі і для різних людей.
Окрім того, проект працює вже 2 роки. Просто раніше він працював у трохи іншому вимірі. Я 2 роки тому відчув, що у сільській місцевості є величезні проблеми із вивченням англійської мови, тому що вчителі не готові і їхня кваліфікація, на жаль, бажає кращого. Ми вирішили допомогти вчителям підвищити кваліфікацію – зробили проект «ВИ МОВА». Через цей проект пройшли більше 200 вчителів, які навчали понад 30 тисяч дітей. Починали ми в Одеській області, а далі вже були вчителі у різних громадах України.
Зараз ми вже змогли перейти до наступного кроку – відкрити фізичні центри «Гончаренко Центр» в різних містах України. Наш акцент не на міста-мільйонники, а на менші міста, тому що в них, на нашу думку, є більша потреба у вивченні іноземної мови.
У Чернівцях відкрився наш 10-й центр. Серед найбільших міст, де працюватиме «Гончаренко Центр», - Чернівці, Житомир і Івано-Франківськ. Найменше місто – Балта. Працюють центри вже у Жмеринці, Миргороді, Лимані, Рівному, Кропивницькому. Це перша в Україні мережа недержавних освітньо-культурних просторів, у яких все абсолютно безкоштовно.
- Ми ж розуміємо, що все одно потрібно платити зарплату директору центру, викладачам… Яким чином центр буде виживати?
- Це меценатська історія. Ми акумулюємо фінансування. Починали особисто з мене і з моєї родини, але далі ми залучаємо друзів. Нашим найбільшим партнером став «Укрлендфармінг» - величезна українська агрокомпанія. Сподіваюся, у нас з`являться друзі і в Чернівцях, яким буде цікаво допомагати. Віримо, що цей проект буде сталим, тривалим і ефективним.
- Які освітні послуги пропонує «Гончаренко Центр» у Чернівцях?
- У нас є стрижневі активності, які будуть представлені в усіх «Гончаренко Центрах» в Україні, - це англійська мова. У мене є мрія така, яка сьогодні є абсолютно реальною: дитина, молода людина, доросла людина з Чернівців, Жмеринки, Миргорода, Житомира може навчатися в Оксфорді, Гарварді, Стенфорді абсолютно безкоштовно і не виїжджаючи з власного міста. Онлайн-освіта сьогодні дає такі можливості. Я особисто пройшов кілька курсів Гарвардського університету, Стенфордського університету, хоча ніколи фізично там не був. Перепусткою до цього є лише одна умова – знання англійської мови. Англійська сьогодні є ключем до великого світу. І ми хочемо цей ключ дати кожній людині, яка хоче його взяти.
Добре, що є родини, які здатні найняти репетитора своїй дитині. Але є родини, які не можуть цього собі дозволити. Тому ми хочемо дати таким дітям або дорослим можливість вивчати англійську мову безкоштовно.
Наші перші центри вже працюють, і ми бачимо, що на сьогодні найбільший попит – від дорослих.
У нас є три групи з вивчення англійської мови: діти – 7-10 років, підлітки – підготовка до ЗНО, дорослі.
Також у центрі можна буде пройти навчання з фінансової грамотності та профорієнтації для підлітків.
- Вивчати англійську та ще й безкоштовно збереться, думаю, чимало бажаючих. Яким чином формуватимуться групи?
- У нас буде розклад, викладений на нашій Фейсбук-сторінці, на сайті. Дитину 7-10 років можна привести на будь-яке заняття: якщо вона не була на першому, а прийде на третє – це не проблема.
Курс підготовки до ЗНО – короткотривалий із чітко сформованими групами.
Для дорослих - піврічний курс по методології Green Country. Людина з нуля за пів року навчання може досягнути рівня А2. Але тут є методологія, чітка програма, тому ми формуємо групи з 20 людей, які працюватимуть пів року. Завершить навчання одна група – ми набиратимемо наступну. В залежності від попиту ми можемо сформувати декілька груп.
- Ви буваєте в різних містах, де відкриваєте Гончаренко-центр, як по вашим відчуттям, які настрої панують в різних регіонах України зараз, після фактично року життя в умовах карантину?
- Це один з моментів, коли фактично знов відбулося розшарування у суспільстві: люди бідні отримують ще менший доступ до освіти. Люди більш забезпечені - здатні найняти репетитора, запросити додому вчителя. А діти з бідніших родин втратили доступ до освіти. Онлайн-освіта в багатьох містах не працює: немає техніки, Інтернету. І це велика проблема!
Мій син навчається у звичайній школі Одеси, і я бачу по ньому, що за цей рік він має величезні втрати у навчанні.
Тому ми прискорили відкриття центрів, бо відчуваємо, що зараз це особливо потрібно.
Міста усі різні, там панують різні настрої: є більш депресивні, а є цікаві, активні. У Миргороді, наприклад, у нашому центрі вивчають китайську мову – така була ініціатива місцевих жителів. У Жмеринці є попит і ми запланували вивчення німецької мови.
- Олексію, що думаєте з приводу блокування каналів Медведчука – ZIK, 112 та NewsOne?
- Я вважаю, що, на жаль, ці канали перетворилися зі ЗМІ в засоби пропаганди, засоби масового зомбування людей. Це є інформаційною небезпекою. Тому я повністю підтримую рішення про зупинку їхнього мовлення. Їхнє мовлення – це не інформація, а частина гібридної війни Росії проти України.
- Ви взагалі завжди займали дуже відкриту і яскраву політичну позицію, як то кажуть, ніколи не боялися «рубати з плеча». Це допомагає вам будувати кар`єру чи, можливо, були моменти, коли жалкували про «гострий» вислів?
- Ні, я ніколи не шкодував. По-перше, це завжди іде від серця. Так, часом це різко, але, вибачте, у нас нема часу. І на жаль, багато людей в українській політиці не розуміє дипломатичної мови. А ось коли ти кажеш їм в обличчя різко, це змушує хоча б почути.
Я у Верховній Раді захищаю людей. Я там не для того, щоб комусь робити теплу ванну. Тому коли у Раду приходить Президент, я виходжу на трибуну і в очі йому кажу те, що не можуть йому в очі сказати мільйони людей, бо вони його не бачать.
- Чи мали, а може маєте бажання і амбіції стати мером вашого рідного міста Одеса?
- Зараз моя сім`я живе на два міста – Одесу і Київ. Колись у мене була амбіція стати мером Одеси, але сьогодні я все-таки є політиком національного рівня і завдань. Мені це цікаво.
Безумовно, в мене є рідний регіон, на Одещині ми відкрили два «Гончаренко Центри». І сподіваюся, що ще відкриємо. Але на сьогодні амбіцій стати мером будь-якого міста у мене немає.
- Ви у Чернівцях не вперше. Із чим у вас асоціюється наше місто? Можливо, є місце, яке ви обов`язково відвідуєте в Чернівцях?
- Я дуже люблю Чернівці. І я дуже люблю попити чаю у кав`ярні «Чашка» біля ОДА. Мені дуже подобається просто гуляти містом. Звісно, резиденція буковинських митрополитів – це щось неймовірне.
До речі, резиденція для мене дуже показове місце з точки зору і менталітету, і того, що я закладаю в «Гончаренко Центр». Це резиденція митрополита православної церкви, але будували її як українці, так і поляки, і німці, і іудеї. Тобто вся громада міста доклалася до цього. І резиденція стала візитівкою міста. Це дуже правильна ідеологія: тільки разом ми можемо чогось досягти.
У «Гончаренко Центрі» ми хочемо дотримуватися цього ж принципу. Це не мій центр – це має бути центр чернівчан. Ми хочемо, щоби це було місце спільноти.
Отримуйте новини в Telegram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
