Алея зірок: Андрій Кушніренко і Анатолій Литвинчук

Андрій Кушніренко

Диригент, композитор, педагог. Неперевершений хормейстер.

Імʼя Андрія Кушніренка невіддільно звʼязане з Буковинський ансамблем пісні і танцю. І не дивно, бо маестро керував ансамблем майже півстоліття. І створив його таким, яким він є знаний по всьому світу.

Після закінчення диригентсько-хорового факультету Львівської консерваторії у 1962 році Кушніренко приступає до роботи в Буковинському ансамблі пісні і танцю. Він стає і художнім керівником, і головним диригентом. Відтоді ансамбль почав розправляти музичні крила, щоб злетіти у зіркову вись.

Читати ще: Алея Зірок: Володимир Івасюк та Богдан Крижанівський. Чому їхні імена прикрашають Театральну площу

І вже в 1967 році стає вперше лауреатом міжнародного конкурсу. За два роки опісля отримує звання заслуженого ансамблю України.

Окрім виступів по Союзі Буковинський ансамбль під орудою Кушніренка гастролює і по Європі. Успіх – шалений.

Музичну ниву Андрій Кушніренко торував не тільки на концертних майданчиках, але й у вузах. Як досвідчений музикознавець, стає до педагогічної праці, щоб передати власний досвід молодому поколінню. Він першим ініціює створення кафедри музики у Чернівецькому державному університеті. Завідував нею понад два десятиліття.

Водночас займається дослідженням фольклорної музичної культури. Написав чимало наукових статей, рецензій і розвідок. Фольклорні знахідки лягли потужною основою в композиторських напрацюваннях маестро.

А напрацював Кушніренко багато. Його пісні співали і зараз співають народні й заслужені артисти України, хорові композиції звучать на різних сценах світу, інструментальні твори виконують симфонічні й камерні оркестри. Там, де було щось повʼязане з музикою, там Андрій Кушніренко намагався творити.

Звання заслуженого отримав у 1965 році. У 1969 році став Заслуженим діячем культури і мистецтв. А в 1973 році йому присвоїли звання Народного артиста. Окрім того є одним з небагатьох буковинців удостоєних високого звання лауреата Національної премії імені Т. Шевченка у 1984 році. Своєю діяльністю Кушніренко здобув чимало поважних регалій.

Не стало Андрія Кушніренка 11 січня 2013 року. Похований на Центральному кладовищі Чернівців.

Анатолій Литвинчук

Режисер, театрал. Творець справжнього буковинського театру.

Після приходу Литвинчука до Чернівецького музично-драматичного театру розпочалася нова ера розквіту театральної культури. Режисер не просто намагався показати будь-яку виставу зі сцени, він намагався заразити нею глядача, щоб він відчув, пройнявся, щоб поринув у світ, який розгортався по той бік зали.

І йому це вдавалося.

Анатолій Литвинчук першим дістав із літературних комірок твори буковинських письменників, а саме Сидора Воробкевича та Юрія Федьковича. І поставив їх на сцені. «Запечатаний двірник» Федьковича дуже вразив тоді всіх глядачів. Про нього писали схвальні рецензії, актори були на висоті. Сміливим кроком у радянський час було поставити й твори Воробкевича «Гнат Приблуда», «Пан мандатом», «Вірне кохання і пан начальник». Саме Литвинчук показав Воробкевича не лише поетом, як його й знали, але й драматургом.

У виставах Анатолій Литвинчук по­єднував високу патетику, глибокий психологізм з яскравою театральною формою. Від своїх акторів вимагав не просто гри, але почуттів. Вимагав суворо й безапеляційно. Він знав, чого хотів, знав, що шукав. І йому вдавалося знаходити і розкривати в кожному акторові талант.

Заслуженого артиста Литвинчуку присвоїли у 1973 році. У 1990 році дали йому Народного артиста України.

На жаль, важка недуга забрала видатного режисера на 58 році. Помер Анатолій Литвинчук 11 серпня 1993 році. Спочиває на Центральному кладовищі в Чернівцях.