Щоби трохи зменшити використання електричної енергії, буковинці купують так звані енергоекономні лампи. Продавці обіцяють, що їхнього ресурсу вистачить на кілька років. Але не попереджають, що вони містять ртуть, тож у звичайний смітник викидати їх заборонено. Що робити з лампами після закінчення строку їхньої придатності та чи безпечні вони для людини, «Впливовому АССпекту» розповів Ярема Тевтуль, доктор хімічних наук, професора, та Віталій Чорноус, кандидата хімічних наук, доцента кафедри медичної та фармацевтичної хімії БДМУ.
Ярема Тевтуль: - Біда в тому, що не всі коробочки з лампами оснащені інструкціями щодо поводження з ними. У кращому випадку – є попередження, що лампа містить ртуть. Якщо лампа розіб'ється, то це призведе до забруднення повітря приміщення. Ртуть належить до надзвичайно токсичних речовин першого класу. Дихання повітрям, у якому є малі кількості парів ртуті, може призвести до хронічного отруєння організму.
- Якщо таку лампу не можна викидати у контейнер для побутового сміття, то куди ж можна? І, до речі, чи є закон, який регламентує таку заборону?
Ярема Тевтуль: - Переважна більшість людей викидають енергоекономні лампи разом з побутовими відходами. У контейнері лампочка, ціла або розбита, помандрує на міське сміттєзвалище. А це - великий хімічний реактор, бо там є чимала кількість різних хімічних речовин. Металева ртуть перетвориться у ртуть-вмісні хімічні речовини, які потраплять у грунтові води, а далі - ланцюгами харчування до нас на стіл у складі продуктів харчування. Якщо ми цього не хочемо, то повинні дотримуватися правил поведінки з небезпечними побутовими відходами. У Законі України «Про відходи» написано: «Органи місцевого самоврядування повинні визначити місце збирання небезпечних відходів». Чи знають про такі місця чернівчани?.. Кілька років тому у Чернівцях можна було здати на утилізацію ужиті люмінесцентні лампочки. Для того, щоб їх прийняли, необхідно було заплатити 5 гривень за одну лампочку. Утилізація - енергозатратний процес і його здійснюють за допомогою новітнього обладнання. Але той, хто цим займається, на виході має ртуть, люмінофор, металобрухт. Реалізація цих речовин може частково компенсувати витрати на утилізацію таких ламп.
Читайте ще: Які житлово-комунальні послуги здорожчали за рік найбільше
- А позитивні моменти у використанні таких ламп усе-таки є?
Віталій Чорноус: - Звичайно, лампи денного світла мають більшу світлову віддачу, ніж лампи розжарювання. Люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість, як 100 Вт лампа розжарювання. І термін служби енергоекономної лампи чималий: від 6 до 20 тисяч годин. Спектр випромінювання ламп розжарювання зміщений в інфрачервону область - має жовтуватий колір, відмінний від денного. А це пригнічує синтез мелатоніну, необхідного для регулювання добових циклів сну. Спектр випромінювання ламп денного світла більш рівномірний по всьому спектру діапазону кольорів від синього до червоного, тому виглядає більш природно. Проте поряд із перевагами, енергоекономні лампи мають і недоліки. Найперший із них – вони містять ртуть. Тому їх неправильна утилізація призводить до забруднення навколишнього середовища. Окрім того, недорогі лампи денного світла мають, як правило, лінійчастий спектр і миготливий характер випромінювання, що подразнює сітківку ока.
- А чи правда, що люмінесцентні лампи можуть спровокувати рак?
Віталій Чорноус: - Справа в тому, що в процесі роботи лампи денного світла утворюється і ультрафіолетове випромінювання, яке може провокувати розвиток меланоми – раку шкіри. Тому не бажано постійно користуватися енергоекономними лампами. А у тій кімнаті, де ваша сім`я проводить найбільше часу, в світлу частину доби краще користуватися природним освітленням, а в темну - лампами розжарювання, або іншими засобами освітлення, близькими до природних, хоча це й не дуже економно.
Вам буде цікаво: Лабораторію екологічних досліджень відкрили у Глибоцькому ліцеї
- Що ж робити, коли люмінесцентна лампа вже не придатна до використання?
Ярема Тевтуль: - На рівні громадських екологічних організацій це питання обговорювали багато разів, формулювали чимало пропозицій. Результат - нульовий. Громадські організації не можуть займатися збиранням ужитих енергозберігаючих ламп, бо для цього потрібно отримати спеціальну ліцензію на поводження з небезпечними відходами. Для збереження таких відходів треба мати спеціально обладнані приміщення.
Вихід один - звертатися до депутатів усіх рівнів, органів місцевого самоврядування щодо
виконання положень Закону Украни «Про відходи».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
