Про професійне вигорання відомо ще з минулого століття. Проте якщо раніше від нього страждали люди з чималим стажем роботи, то нині його діагностують у зовсім молодих фахівців, стаж роботи яких ледь сягнув 2-3-х років. Як діагностувати у себе професійне вигорання і чи можна його попередити, розповіла «Впливовому АССпекту» Алла Борисюк, завідувач кафедри психології та філософії Буковинського державного медичного університету, доктор психологічних наук, професор, член Української спілки психотерапевтів.
- Пригадую, до мене звернулася 30-річна жінка-лікар з проханням допомогти налагодити стосунки в сім’ї. У процесі консультацій виявилося, що погіршення взаємин з чоловіком та непорозуміння, які все частіше виникали з дітьми, – це ознаки професійного «вигорання». Клієнтка надто відповідально ставилась до своїх професійних обов’язків, неодноразово залишалась на роботі після закінчення робочого часу, додому приходила дуже втомлена і мало часу приділяла сім’ї. Невдоволення з боку чоловіка розцінювала як небажання її зрозуміти та підтримати, що, в свою чергу, її дратувало, - розповідає Алла Борисюк. - Тож професійне «вигорання» може проявлятися абсолютно несподівано.
- Які причини професійного вигорання?
- Люди роздратовані, виснажені, не впевнені в завтрашньому дні. Накопичується емоційна напруга, спостерігається деперсоналізація, зменшення особистісного бажання зростати, працювати, підвищувати свою професійну кваліфікацію. А звідси – зміни у поведінці і внутрішніх ресурсах.
- Чому ж професійне вигорання виникає у зовсім молодих фахівців?
- У людей, які пропрацювали 2-5 років, вигорання настає через надмірний особистий контроль, що викликає внутрішню напругу. А в молодого фахівця ця напруга може бути досить високою через страх припуститися помилки, невпевненість у собі, тривогу про зовнішню оцінку їх роботи з боку старших колег.
Читайте ще: Впливовий АССпект: Сільські школярі здоровіші, ніж міські
- Чи можна самостійно діагностувати у себе професійне вигорання?
- Звісно, є певні загальні симптоми, які не можна ігнорувати. Зокрема, якщо людина приходить додому і не може переключитися на сімейні справи, продовжує думати про роботу - це перший тривожний дзвіночок. Бо у такому випадку людина не відпочиває, вона і на роботі, й удома залишається в емоційній напрузі.
Так само характерним проявом професійного вигорання є синдром хронічної втоми: щодня, повертаючись з роботи, людина виснажена, хоче спати. При цьому відпочинок, сон чи навіть відпустка не покращують самопочуття.
Також насторогу повинне викликати постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації відсутні причини (провини, образи, сорому, скутості тощо), почуття неусвідомленого хвилювання і підвищеної тривожності, страху.
Помітити симптоми вигорання можуть друзі чи рідні. Зокрема, відмова від спілкування, роздратування, небажання відповідати на телефонні дзвінки, усамітнення – це ті зміни, які говорять про виснаження.
Вам буде цікаво: Впливовий АССпект: Кава серцю не шкодить, а от з вином – будьте обережні
- Як можна зняти напругу після робочого дня?
- Важливо завжди пам`ятати, що ми виконуємо багато соціальних ролей. Пам`ятайте: робочі справи потрібно залишати на роботі, а вдома переключатися на іншу роль: подруги/друга, мами/тата, дружини/чоловіка, доньки/сина тощо. Щоби наступного дня працювати з новими силами й ентузіазмом, важливо знаходити час для відпочинку.
Дуже важливо вміти розпланувати час на роботу та відпочинок. Наявність великої кількості планів часто веде до плутанини й відчуття, що незакінчені проекти «висять» над головою і пригнічують. Варто приділити планам певний час, попрацювати над ними до їх завершення.
Важливо розвивати впевненість у власних силах, розуміння і сприйняття себе як особистості. Проте не менш значущим є вміння визнавати й приймати обмеження. Потрібно ставити перед собою цілі, які можливо досягти.
Якщо ж виникли труднощі і самостійно подолати їх не вдається, варто звернутися до психолога.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
