- Станом на зараз я можу відкрити вам лише деякі таємниці, але буде ще багато цікавинок. Фестиваль традиційно розпочнеться 15 червня, у день народження Івана Миколайчука, та триватиме 9 днів. Цьогоріч ми очікуємо багато запрошених гостей, які працювали з видатним кінорежисером особисто. Ми хочемо зробити акцент на співпраці Миколайчука та Параджанова, оскільки в цьому році Сергієві Йосиповичу мало б виповнитись сто років, це дуже визначна дата для українського та всесвітнього кіно.
Чекаємо гостей, які відомі для всіх людей, і сподіваємось, що війна не завадить їм відвідати Чернівці. Запрошених гостей цьогоріч буде не двоє-троє, а приблизно десятеро, і це все будуть люди, які знали Івана Миколайчука особисто, вони зможуть поділитись враженнями та згадками про кінорежисера. Зокрема, музою цьогорічного фестивалю буде Лариса Кадочникова, яка зіграла роль Марічки у фільмі «Тіні забутих предків». Цю стрічку ми також покажемо 15 червня у Культурно-мистецькому центрі.
- Цього року Одеський кінофестиваль пройде в Києві. Торік в Чернівцях він був лише одноразово, адже з початку війни він мігрує та кожного разу проходить у новому місті, допоки не з'явиться можливість провести фестиваль в рідній Одесі.
Проте наш Миколайчук OPEN є доволі конкурентоспроможним і не поступається одеському. Хоча ми й товаришуємо, проте залишаємось конкурентами. І ця співпраця позитивно впливає на обидва фестивалі: ми дуже тішимось, коли режисери обирають, віддати фільм на Одеський кінофестиваль, чи на Миколайчук OPEN. Це спонукає нас, як молодий фестиваль, розвиватись. Все ж таки Одеський міжнародний кінофестиваль вже знаний, і нам хочеться робити речі, які були б на такому ж рівні.
Отримуйте новини в Telegram
Ми дуже задоволені тим, що минулого року Одеський кінофестиваль був саме в Чернівцях, було дуже багато людей, які відкрили для себе місто, завдяки цьому вони й зокрема дізнались про наш Миколайчук OPEN, що зробило його більш впізнаваним.
- Ці дискусії є завжди. Зауважу, що всі кінофестивалі на початку повномасштабної війни були скасовані. Миколайчук OPEN був першим та єдиним фестивалем, який на той час пройшов офлайн. Це було через три місяці після початку війни, і він став таким собі осередком для режисерів та акторів. Після початку повномасштабної війни, після такого глобального шоку та абсолютного нерозуміння, багато в кого Миколайчук OPEN був острівцем, який дозволив зрозуміти творчим групам, що їхня робота потрібна завжди. Після Миколайчук OPEN й інші фестивалі відновили свою роботу, і це важливо.
Я не можу казати, що фестивалі кіно - це про «червоні доріжки», зірок, спалахи та пафос. Зокрема Миколайчук OPEN – це фестиваль про кіно, в першу чергу для глядачів, оскільки нагороди отримують ті стрічки, за які голосують люди. Гаслом нашого фестивалю цьогоріч є «Переломний момент»: ми відчули його у всіх галузях, у всіх напрямках, і у військовому також. Світ втомився від війни, від нас, люди за кордоном хочуть жити своє життя, проте саме завдяки фестивалям вони потрапляють до України та дізнаються, наскільки ми незламні. Такі фестивалі згуртовують нас, наші закордонні гості бачать та розуміють, що ми готові працювати, внаслідок цього зароджується багато нових проєктів, Україні допомагають дознімати фільми, робити постпродакшн.
Всі розуміють, що через війну українського кіно буде все менше, і завдяки фестивалям цю проблему підіймають, її обговорюють закордоном у пресі, і це значна підтримка України.
- Попкорн не з’явиться. Ми говоримо про те, що ми задаємо тон культурі, українському кіно, і так само ми хочемо задати тон демонстрації стрічок як мистецтва. Звичайно, що приватним кінотеатрам вигідно продавати попкорн, бо це додатковий заробіток, але ми маємо дуже багато людей, які ходять в центр Миколайчука саме тому, що немає цього снеку, немає запаху, сміття, ніхто не чавкає на вухо.
Наші новини є у Facebook
Це таке спільне колегіальне рішення про те, що кіно - це про мистецтво. Коли ми йдемо в драмтеатр, ми одягаємо сукню і сприймаємо це як мистецтво, так само ми йдемо до філармонії і не дозволяємо собі вийти під час того, як кланяються артисти. Тому ми привчаємо наших глядачів, що дивитись хороше кіно - це культура.
Також мене тішить, що люди починають аплодувати під час титрів, це знак пошани та вдячності, і коли є команда в залі, їм це дуже важливо та трепетно. Потрібно знати, завдяки кому стрічка вийшла у світ.
- Кіноконцертна зала повинна відновитись після перерви. Звісно, ми будемо показувати фільми, стрічки, у березні ми спробували провести там перший музичний фестиваль «Водограй», який також був всеукраїнським. Ми дуже тішимось, що до нього було багато уваги від всієї України, було понад 250 заявок на участь. Зараз у кіноконцертній залі ми відкрили малу сцену, там також запрацював клуб «Територія музики», і вже 16 травня відбудеться концерт, де можна буде послухати різні хіти. Окрім цього відбудеться ще три концерти. Будемо намагатись робити такі заходи щочетверга для публіки, яка готова слухати та насолоджуватись музикою. Також ми ставимо собі за мету запрошувати фахових музикантів, наприклад зовсім скоро тут відбудеться майстер-клас відомого на всю Україну барабанника. Поки ведемо з ним перемовини та сподіваємось, що все буде чудово.
У нас також було «кіно за вечерею», коли можна було замовити їжу та подивитись кіно у малій залі. Такий експеримент був декілька місяців, і зараз у всіх, хто бажає, є можливість зробити такий перегляд замовним, замовити їжу в ресторані та подивитись фільм з нею. Також існує опція, завдяки якій люди можуть орендувати зал та передивлятись фільми, які вони забажають, навіть власне весілля.
Дивіться нас на YouTube
Цей матеріал створено в межах проєкту «Хочу знати», що впроваджується за ініціативи НСЖУ за підтримки Українського Медіа Фонду та сприяння Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
