У проєкті «Хочу знати» Медіа агентства АСС беруть участь не лише наші журналісти, а й наші читачі. У четвертому випуску проєкту ми разом із вами спілкувалися із першою заступницею начальника Чернівецької обласної військової адміністрації Альоною Атаманюк.
Посадовиця розповіла нам про стан підприємств області, мобілізацію та бронювання працівників, готовність приймати українців із зон бойових дій, про країни Європи, які підтримують Буковину під час великої війни, а також про те, чому їй не до вподоби назва «ВПО» та про особисті амбіції.
Як відповідала Альона Атаманюк й на ваші питання - читайте далі у інтерв'ю.
- З 10 травня ворог активізувався на Харківщині, пішов у наступ, говорять про розвідувальні ДРГ на Сумщині, загроза, звичайно, постійно зберігається й по всій протяжній лінії фронту. Чи готова Буковина далі приймати українців, які тікають від ворожих обстрілів?
- Через загострення на Харківщині та Сумщині ми вже приймаємо вимушено переселених осіб. Сьогодні вранці буквально (30 травня – ред.) у нас була зустріч з Управлінням військового комісара ООН з питань біженців. З початку травня у нас на Буковині додалось з Харківської області 142 особи, які зареєструвались в нас як ВПО, і 42 особи зареєструвались в нас із Сумської області. 200 осіб – це не надвелика кількість, але досить таки багато. Звичайно, коли порівнювати, що в області 70 тисяч ВПО, це невелика цифра, але ми бачимо динаміку до зростання.
Якщо говорити про готовність області – ми готові приймати надалі ВПО. Адже ми говоримо про те, що прийом внутрішньо переміщених осіб передбачає кілька складових частин. Перший момент – це те, що стосується безпосередньо місць проживання. Людина може знайти і особисто місце в приватному секторі, якщо має такі фінансові можливості. Якщо не має можливості самостійно винайняти житло відразу – то в області є підготовлені місця тимчасового проживання. На Буковині зареєстровані 73 місця, такий же показник і в Київській області. Тобто це велика кількість. Станом на зараз вільних місць є близько 700, де можна розмістити людей хоч вже, якщо ВПО приїдуть навіть серед ночі. Як і з початку воєнного стану, в області продовжує працювати гаряча лінія для ВПО. Людей зорієнтують, куди їм рухатись, де вони можуть зупинитись на певний час або на кілька місяців, залежно від особистої ситуації. Так само в нас є підтримка міжнародних організацій, зокрема сьогодні узгоджували план дій з Управлінням військового комісара ООН. У них завжди є для ситуацій екстреного реагування продуктові набори, аналогічно продуктові набори є і в інших наших міжнародних партнерів, є набори першочергової побутової хімії. Бувають ситуації, коли люди виїжджають зі своїх постійних місць проживання без нічого, тому важливо, щоб вони знали, що тут їх підтримають, допоможуть, надалі вони матимуть можливість повноцінно відновитись, влаштуватись на роботу, або продовжити роботу онлайн, якщо попередня робота це дозволяє.
- Знаємо, що Ви особисто закликаєте не називати українців, які тікають від війни у інші регіони, зокрема й на Буковину - ВПО, а як саме ви хотіли, щоб їх називали?
- Насправді це дійсно так. Я не люблю поняття внутрішньо переміщені особи. Я, насправді, не хочу, щоб так звані ВПО чимось відрізнялись від буковинців, тому ми їх називаємо нові буковинці, нові мешканці Буковини. Я думаю, що це правильний формат, тому що люди, які вимушено через війну знаходяться на території нашої області – це буковинці, і не важливо скільки часу вони тут знаходяться, вони вносять свій неймовірний колорит в нашу область. Завдяки релокованому бізнесу, завдяки внутрішньо переміщеним особам, в нас з’явилися ті напрямки, яких раніше в нас не було. І навіть підприємці, які перемістились, вони дали заряд нашим бізнесменам. Вони почали їх об’єднувати в кластери. Наприклад, кластер експорту створило підприємство релоковане з Київщини, але вони вже є прикладом, як нещодавно про них писала віцепрем’єр-міністр - «вони змогли за короткий період суттєво наростити реалізацію і зараз їхні каміни знаходяться вдома у Бреда Піта».
У нас є підприємства, які виготовляють розетки, а з моменту приїзду на Буковину, їхні обсяги зросли вдвічі. У нас є підприємства, які почали вперше займатись експортом, коли релокувались на Буковину. Бізнес, люди, які перемістились в область, вони змінюють нас та вчать. Разом ми робимо нашу область ще кращою.
- Поговоримо про допомогу для ЗС України. Як і чим Буковина підтримує військових?
- Фактично робота по підтримці ЗСУ не зупиняється ні на хвилину, вона ведеться на постійній основі. З початку року всіма територіальними громадами і з обласного бюджету вже було профінансовано близько 100 мільйонів гривень. Звичайно, в поточному році частина наших територіальних громад має менші фінансові можливості, ніж мали у попередньому періоді, адже військове ПДФО було вилучене в держбюджет для прямої підтримки військових.
Ми проводили аналіз у розрізі кожної громади і з обласного бюджету: відбувалось фінансування і дронів, і РЕБів, і іншої необхідної техніки. Цього року за кошти обласного бюджету придбано дронів вже на понад 7 мільйонів гривень, по кількості це вже десь близько 400 дронів, які були придбані для наших Збройних Сил. Ми розповідали про передачу великої партії з 250 дронів для сил ТрО, але було фінансування і для Національної гвардії, і для інших підрозділів. Робота продовжується, щомісячно ЗСУ отримують підтримку від області як в якості автомобілів, так і в якості підтримки на інші напрямки, які їм необхідні. Як ми показували на початку року, це була і комплектація та фінансування зенітного батальйону, тому кожен місяць відбувається поповнення можливостей наших військових залежно від того, які саме в них першочергові потреби: в когось дрони, в когось РЕБи, комусь потрібно покращити умови, де самі військові перебувають.
- Знаємо, що буковинці також допомагають будувати фортифікаційні споруди на лінії фронту. Як це відбувається, хто їх працевлаштовує та виплачує їм заробітну плату?
- Ми анонсували, що буковинці долучаються до будівництва фортифікаційних споруд на сході України. Звичайно, коли відбуваються наступи на певних напрямках – чітко зрозуміло, що фортифікації потрібні, якомога швидше потрібно продовжувати їхнє будівництво, не можна зупинятись. Коли ми говоримо, що шукаємо людей на будівництво фортифікаційних споруд, мова йде про те, що вони офіційно долучаються як працівники на підприємства, які є підрядниками з будівництва фортифікаційних укріплень.
Мова йде про офіційне працевлаштування, заробітну плату їм сплачують залежно від того, хто на якому напрямку працює. Є моменти, коли їм дійсно виплачують і по 2 тисячі гривень на день, і 1500. Звичайно, що на будівництві складно працювати весь час, 30-31 день в місяць, тому відбуваються чергування, зміни. На сьогодні потрібні ще також буковинці в підтримку як будівництва фортифікаційних споруд на сході, та й на інших напрямках. Вони не мобілізуються для цих робіт, це звичайні працівники на підприємстві, які в будь-який момент можуть звільнитись і повернутись. При цьому, коли вони завершують будівництво фортифікацій на певних напрямках, більшість підприємств готові залучати їх і для подальшої роботи, адже це будівельні підприємства, які займаються і в тому числі зведенням будинків в Чернівецькій області.
- З початком повномасштабної війни підприємствам Буковини надали можливість отримати статус критично важливих із правом бронювання працівників. Як зараз це працює, адже чуємо і від міської влади Чернівців, до прикладу, що за кілька місяців в місті може статись комунальний колапс через мобілізацію великої кількості працівників?
- Ну, насправді, ми бачимо загальну ситуацію. Можливість бронювання співробітників є, тим більш для комунальних підприємств розроблені більш пільгового формату умови, тому що прекрасно зрозуміло: комунальні підприємства повинні продовжувати роботу.
На сьогоднішній момент програма продовжує працювати. Більшість тих підприємств, які хотіли подати своїх співробітників на бронювання, до цього процесу долучаються, якщо вони відповідають вимогам. Першочергове питання, яке є найбільш проблемним для частини підприємств – це відповідність саме державним критеріям. Серед державних критеріїв обов’язково є розмір заробітної плати, який повинен становити не менше ніж 12 тисяч 179 гривень середньої заробітної плати по всіх співробітниках. Відповідно всі підприємства, які відповідають цьому критерію, далі вже аналізують на відповідність регіональним критеріям. На сьогодні є 13 регіональних критеріїв, необхідно відповідати 4 з них. Якщо це комунальне підприємство – можуть відповідати лише 3 критеріям. Критерії пов’язані з кількістю офіційних працівників. Наприклад, якщо працює понад 20 працівників – це відразу відповідність одному з критеріїв. Також мова йде про певний обсяг сплачених податків, наприклад, якщо це міська територіальна громада - сплачено більше ніж 1,5 мільйона гривень, якщо інші тергромади – пів мільйона гривень. Є також визначені КВЕДи, які є особливо важливими на поточний момент, тобто в першу чергу це переробні підприємства, це напрямок перевезень. Є, звичайно, й інші критерії та окремі критерії, які стосуються підприємств АПК, де вказано, яка площа земельних ділянок обробляється, є критерії, які стосуються підприємств оборонно-промислового комплексу, якщо вони поки ще не відповідаютьн ормам для бронювання на рівні Міністерства стратегічних галузей промисловості.
- Який зараз стан економіки на Буковині. У чому ми перші, а де ще нам потрібно допрацювати?
- Насправді, в галузі економіки нам є чим пишатись. Є кілька галузей, де ми взагалі кращі в Україні. Поки що їх не так багато, як би ми хотіли, але багато хто з подивом дізнається про ці факти.
Чернівецька область – найбільший виробник індичатини в Україні. 40% всієї індичатини України виготовляється саме у Чернівецькій області. У нас є потужні підприємства, які вирощують індиків і в подальшому реалізують продукцію на території України, також є підприємства, які 90% продукції своєї реалізують закордоном. Буковина перша в Україні за обсягами виробництва плодово-овочевої продукції, за урожаєм такої продукції. Фактично на сьогоднішній момент від 15% загального валового збору всієї плодово-овочевої продукції: яблука, груші, збирається саме у нас і це сприяє в подальшому тому, що саме на території Чернівецької області створюються переробні підприємства, які виготовляють концентрат, який реалізують в Україні та за кордоном. Це дві галузі, на які звертаємо найбільшу увагу, проте я би виділила ще кілька галузей.
Для багатьох можливо буде здивуванням, але фактично в Україні видобуток нафти і газу здійснюється буквально в 8 областях, ми одна з областей, де здійснюється видобуток, нехай це поки що лише 7% від загального обсягу в Україні, але це вже досить потужний показник.
Також показник – галузь, в якій ми є одними з передових, це не окрема галузь, це по суті логістика, у нас фактично з початку війни були створені «сухі порти», які стали альтернативою морським портам, оскільки тривалий час морські порти були заблоковані і по суті з Одеси не могли відправляти зерно. Було створено альтернативу на території Чернівецької області, працює декілька «сухих портів» за допомогою яких продукція перевалюється залізницею з широкої колії на європейську колію. Відправляється в порти Європи, зокрема в Констанцу.
Також в цілому я би хотіла відзначити ще декілька моментів: це напрямок ІТ, з початку великої війни у Чернівецькій області відбулось зростання кількості співробітників, залучених в даній сфері, також і за рахунок релокації. Якщо понад 3 тисячі працівників зараз залучено до галузі ІТ, то 76% зростання – це показник 2022-2023 років. Наш напрямок ІТ – однозначно в ТОП-7 найсильніших в Україні входять, хоча по багатьох параметрах, зараз дивлюсь, вони вже й в ТОП-5. Впевнена, що надалі цей напрямок буде розвиватись та просуватись.
- Зі сторінок у фейсбук знаємо, що Ви особисто відвідуєте підприємства нашої області, знайомитесь з усіма виробничими процесами. Скажіть, на Вашу професійну думку, буковинські підприємства відповідають європейським стандартам? Можливо є й такі, які могли б вразити Європу й ще чогось їх навчити?
- Однозначно для мене важливо відвідувати підприємства, щоб знати, як рухається практично бізнес, тому що, коли ми говоримо про розвиток економіки, влада може сприяти бізнесу створенням сприятливих умов, створенням програм, сприянням розвитку підприємництва на території області, тому важливо завжди розуміти не тільки теоретично, а бачити реальні підприємства і як вони функціонують. На сьогодні у нас є підприємства, які можуть бути взірцями для всієї Європи абсолютно в багатьох сферах.
Фактично в Чернівецькій області знаходиться найбільший експортер в Україні продукції металопластикових вікон і дверей, при цьому він входить в ТОП-5 найбільших виробників Європи. Є плани і потужності подальшого збільшення обсягів, якщо правильно рухати всі процеси, то це буде ТОП-3 виробник Європи однозначно, можливо й навіть більше. Всі формати виготовлення продукції відповідають європейським і світовим стандартам. Впевнена, що багатьом є чому в них повчитись, тому що мало хто може зробити такі аналоги, які виготовляються у нас.
Чимало нашої продукції промислових підприємств експортується в країни Європи: виробництво меблів, продукції з пластмас. Пожежні датчики з Буковини їдуть у більшість країн Європи. Багато є прекрасних підприємств, які можуть дати фору європейським. Насправді нам варто пишатись, тому що досить часто побутує думка, що Чернівецька область не має виробництва, у нас є тільки торгівля. Насправді, хочу сказати, що ні. У нас є прекрасні виробництва, які є прикладами найкращих виробництв Європи.
У нас є продукція, яка з Чернівецької області відправляється в США, в Канаду, Європу, країни Азії, Африки.
- Медицина Буковини пережила чимало, впоралась з коронавірусом, рятує життя під час війни, лікує. Але часто говорять про неспроможність медичних закладів Буковини, а саме лікарень у Глибоці, Кельменцях, Герці. Яка зараз ситуація?
- Фактично, коли говоримо про заклади, які неспроможні або обмежені у фінансовій спроможності, то на сьогодні в першу чергу йдеться про загальні заклади. По суті, коли відбувалось формування спроможної мережі, було визначено заклади, які входять до числа надкластерних, кластерних, а також були враховані загальні заклади. Минулого року проблематика спостерігалась за кількома закладами, в першу чергу ситуація в Кельменцях, Герці, Глибоці, були ситуації з Госпіталем ветеранів війни та моменти з Обласним діагностичним центром, Патологоанатомічним бюро, Протитуберкульозним закладом. По частині закладів ми вже маємо результат рішень, які були прийняті в попередні періоди, відбулись процеси об’єднання. Так фактично відбулось об’єднання Ендокринного центру з обласною лікарнею, закінчується об’єднання Протитуберкульозного закладу та Центру соціально значущих хвороб. Відповідно чисельність фінансово неспроможних закладів в області зменшується.
Щодо закладів загального профілю у Глибоці, Кельменцях, Герці – вони фактично вийшли з категорії фінансово неспроможних, тому що в минулому році НСЗУ визначила, якщо кількість послуг, які надає лікарня, не дозволяють забезпечувати мінімальні зарплати 20 тисяч гривень для медперсоналу та 13,5 тисяч гривень для середнього молодшого медичного персоналу, то вони відповідно коригують розмір заробітної плати до обсягу наданих послуг. Таким чином вони здійснюють виплати заробітної плати, не мають заборгованостей, але рівень заробітних плат іноді ситуативно менший 20 тисяч. Минулого року Глибокою, Герцою, Кельменцями була проведена велика робота і ситуація значно покращилась. Глибока мала заборгованість по заробітній платі близько 10 мільйонів гривень, проте всі питання змогли закрити і до кінця попереднього року вирівняли ситуацію. Далі все залежить від кількості послуг, які вони надають. Ситуація змінюється кожного року. Потрібно реагувати: за що готова платити НСЗУ, в яких послугах дана лікарня буде унікальною або ж яких послуг зможе надати найбільше, ну і, звичайно, це постійна комунікація з пацієнтами, з первинною ланкою, адже важливо мати правильну взаємодію, щоб кожен пацієнт отримав необхідну допомогу. Більше того, я завжди спрямовую наших медиків, що повинні працювати на випередження. Первинна ланка повинна моніторити повністю пацієнтів, якщо бачать, що по віку людина має пройти обстеження, то мають ініціювати це для людини і пояснити, що вона безкоштовно може його пройти.
- Одним із нагальних питань медицини області є реабілітація. Скільки закладів надають такі послуги зараз, чи закриваємо ми потреби у реабілітації пацієнтів, чи плануємо відкриття нових реабілітаційних центрів та чи вистачає нам кваліфікованих фахівців?
- Питання реабілітації є одним з пріоритетних. Якщо порівнювати ситуацію, яка є зараз і була на початку 2022 року, то ми звичайно маємо досить кардинальну динаміку, якщо на початку 2022 року в області було близько 100 реабілітаційних ліжок, то на поточний момент їх вже близько 300. Важливий момент – ми говоримо сьогодні про те, що у нас реабілітація створена фактично в більшості закладів, в яких це передбачено. Зараз є необхідність і обов’язок створення реабілітації в кластерних та надкластерних закладах, за цим показником Чернівецька область посідає 5-ту позицію в Україні. Адже в нас амбулаторну реабілітацію створили вже 7 закладів з 9, які повинні її обов’язково створити, стаціонарно – 6 закладів з 9.
Крім кластерних закладів ми націлені на те, щоб створювати потужні реабілітаційні центри, вони можуть бути і за межами спроможної мережі, як ми говоримо про створення реабілітаційного центру на 60 ліжок на базі госпіталю ветеранів війни. На сьогодні тривають ремонтні роботи, які реалізуються спільно з благодійним фондом Recovery.
Постійно відбувається оновлення та збільшення чисельності ліжок по інших закладах. І те, що ми на сьогоднішній момент маємо близько 300 ліжок, це достойний результат в Україні і ми не спиняємось, тому що розуміємо, що реабілітація потрібна постійно. З початку року понад 2,5 тисячі дорослих та понад 400 діток отримали послуги з реабілітації в наших закладах, тому розуміємо, що масштаби потрібно нарощувати, ще військові дії не завершились і в першу чергу реабілітація потрібна нашим військовим, які зазнали травм, також розуміємо, що після завершення бойових дій реабілітація буде потрібна хлопцям, які отримали травми, на постійній основі.
Проблема кількості фахівців є актуальною для всієї України. Але важливий момент, що МОЗ зробило правильні висновки і зробили спрощення для всіх закладів з пошуку та залучення таких спеціалістів, адже найбільш було проблемним питання ерготерапевтів, їх випускали в Україні лише 3 заклади. На сьогодні умови виписані так, що і ерго-, і фізіотерапевти можуть бути присутніми для надання послуг з реабілітації, вони в багатьох моментах можуть дещо один одного заміщати. Тому зараз питання стало простішим, але все одно це дефіцитні спеціалісти, які мають мати не лише теоретичне навчання, а й досвід практичної реабілітації.
- Кажуть, друзі пізнаються в біді. Хто став справжнім другом Буковини під час повномасштабної війни, з ким співпрацюємо, хто допомагає нашій області?
- Тут ми можемо говорити про кілька складових частин. З одного боку відбувалась взаємодія з міжнародними організаціями, частина з них – локальні, які були представлені тільки в Чернівецькій області, інша частина – які працюють по всій країні або в кількох визначених регіонах. З міжнародних організацій найбільш активними у нашому регіоні були Управління військового комісара ООН з питань біженців, Міжнародна організація міграції, ACTED, Екшн егеінст хангер, багато допомоги було від Всесвітньої продовольчої програми, від ВООЗ, від Save the Children. Фактично всі вони допомагали, кожен з них долучався в різному форматі до підтримки. Відповідно в нас відбувалась реновація закладів, в яких надалі розміщують ВПО, відремонтували понад 50 закладів, це відбувалось за участі міжнародних організацій.
Є міжнародні організації, які були представлені виключно в Чернівецькій області, а надалі перейшли й в інші регіони, наприклад, REMAR, який починав свою роботу з нашої області, велика допомога була і від СОС Дитячі містечка. Насправді, боюсь когось пропустити, бо була велика підтримка абсолютно від усіх. Особливо відмічу ті проєкти, які стосуються довготривалих рішень з проживання, адже ми маємо зараз проєкт з Міжнародною організацією міграції з будівництва багатоквартирного житлового будинку в Чернівцях та будівництво будинків в Хотині. На фінальній стадії в нас укладені угоди з структурою Світового банку Міжнародною фінансовою корпорацією, яка спільно з нами здійснюватиме реновацію приміщень на території області. Дуже активний на території нашої області Червоний Хрест, підтримка в частині надання послуг ВПО, надання допомоги тим закладам, куди перемістились ВПО: замінювали котельні, встановлювали генератори, допомагали з багатьох напрямків.
Аналогічно ми говоримо про взаємодію з містами-побратимами і регіонами-побратимами, яких має Чернівецька область. На сьогодні область і територіальні громади мають понад 80 партнерств з різними країнами світу. Якщо брати в розрізі, то з тими, з ким співпрацює Чернівецька ОВА найбільш активними є наші колеги з Німеччини, з округу Швабія. Активними були і колеги з Польщі, Сілезький та Лоцький райони, які надавали гуманітарну підтримку нашій області, надавали допомогу меблями, допомогу ВПО та нашим військовим. Насправді, дуже багато аспектів охоплено. Якщо говорити про міста-побратими, які мають партнерства з нашими містами, то відмічу Хотин і Чернівці, які мають найбільше партнерств. Кожен з них має по 15 партнерських угод. Допомога для Чернівців найбільша отримується від Дюссельдорфа, Мангайма. Хотин, зважаючи на масштаби міста, отримав безпрецедентні обсяги допомоги, чого варта їхня співпраця з містом Тельтов, у рамках якої Олаф Шольц передавав безпосередньо за участі мера Тельтова 12 одиниць техніки на Хотинську громаду. Звичайно, що ця допомога потім долучалась і для підтримки інших населених пунктів. Багато таких прикладів є. Шваби, коли допомагали області, допомагали і Мамаївській територіальній громаді, і Вашківецькій лікарні, госпіталю ветеранів, дитячій лікарні.
За минулий рік по підтримці маємо зведені цифри. 404 мільйони гривень. Саме на таку суму Чернівецька область отримала допомоги.
Понад 200 мільйонів це була підтримка Польщі, понад 60 мільйонів – підтримка Румунії, суттєвою була підтримка Німеччини – понад 40 мільйонів.
По громадах найбільше отримують Чернівці і Хотин, але і є громади, які можуть багатьох здивувати обсягами допомоги – це Кадубовецька громада, Новоселицька ТГ. Вони отримали підтримки в обсязі від 19 мільйонів гривень.
- Читачка Медіа агентства АСС запитує Вас у фейсбук:
«Добрий день! Чим виправдана комендантська година у Чернівецькій області? А чи не краще було б її скасувати взагалі?»
- В Україні комендантська година діє в усіх областях окрім Закарпатської, але, зважаючи на ситуацію наступу російських сил на сході країни, важливо мати період комендантської години для того, щоб уникнути роботи диверсійно-розвідувальних груп, фактично убезпечити наше населення. Станом на зараз у нас достатньо лояльний термін комендантської години, ми здійснювали зміни минулого року, тому вона діє лише з опівночі до 4 години ранку. При цьому ті люди, хто здійснює пересування в нічний час у зв’язку з роботою, отримують необхідний дозвіл. При цьому всі інші можуть спокійно спати в мирних і безпечних населених пунктах нашої області.
- Не закривайте малі сільські школи, як дітям добиратись в інші села, хай вчаться собі спокійно біля дому, звертається до Вас Аліна Мельник-Ткач у коментарях у фейсбук.
- У ситуації по освіті ми зважаємо на всі складові частини. Чудово розуміємо, що в гірській місцевості не завжди можуть бути школи з великим наповненням. На сьогодні у нас є малочисельні школи в багатьох територіальних громадах, але потрібно правильно розуміти, що фінансування вчителів здійснюється з державного бюджету у вигляді освітньої субвенції. І якщо коштів, які виділили, не вистачає, якщо є багато малочисельних шкіл, то територіальна громада повинна доплачувати з власного бюджету фінансування цих вчителів. І тут вже все залежить від ситуації по кожній конкретній громаді.
Зараз передбачені деякі зміни, які були анонсовані, в наступному році повинно бути не менше 45 діток у закладі, щоб отримувати фінансування в рамках освітньої субвенції. Насправді, я прихильник того, що всі дітки повинні отримати освіту, і вже наша задача забезпечити їх шкільними автобусами по максимуму. Але при цьому діти повинні отримувати якісну освіту. Якщо ми розуміємо, що в школі достатньо персоналу, який дасть якісну освіту, при цьому коштів, які виділяються громаді в якості освітньої субвенції достатньо, то, повірте, ми зі свого боку ніяким чином на ці процеси впливати не будемо і не передбачаємо це робити.
Ми аналізуємо завжди з громадами, яка ситуація в них з використанням коштів освітньої субвенції, яка ситуація в них з малочисельними школами, але ніхто ніколи не ставить принципових вимог по злиттю, по об’єднанню. Якщо є розуміння джерел фінансування і можливості фінансувати.
Нам важливо, щоб всі дітки отримували якісну освіту і, щоб не відбулось ситуації, що дитина десь залишиться поза увагою.
- Альона Чорна у фейсбук цікавиться, чому Альона Атаманюк є малопомітною в інформаційному просторі? Мінімум пресконференцій, мінімум висвітлення діяльності, мінімум особистого бренду як топ-чиновниці в соцмережах. Та чи є у Альони Атаманюк політичні амбіції? Ким вона себе бачить після завершення роботи в ОВА?
- Якщо говорити про комунікацію зі ЗМІ, в мене її є достатньо. Все залежить від того, хто які саме ЗМІ моніторить. Я зараз відповідаю за діяльність близько 9 сфер, 9 напрямків в ОВА. Відповідно комунікація з журналістами постійно відбувається. Так, можливо це не формат пресконференцій. Зазвичай це коментарі з конкретних запитів, які ми отримуємо від журналістів або, які ми самостійно ініціюємо. Звичайно, що робота і постійно висвітлюється на сторінках ОВА. Щодо особистої сторінки, скажу відверто – так, на неї не вистачає часу. Але я прихильниця того, що сторінка – це саме моє бачення, її не може вести хтось інший, виключно я особисто, тому все, що я розміщую – це точно моя інформація. Можливо дійсно приділю цьому питанню більше уваги.
Щодо питання політичних амбіцій – я не була членом жодної політичної партії, на сьогодні не являюсь. Вважаю це великою перевагою на тій посаді, де я знаходжусь. Адже я спокійно можу комунікувати з представниками різних політсил. Говорити про рішення не з політичної позиції, а з кращого сценарію для області в цілому.
Щодо майбутнього – відверто кажу, що не думала про політичне майбутнє. Але все можливо. Кілька років тому я й не планувала працювати в адміністрації. Початок військових дій змінив і кожного з нас. Кожен для себе виставив інші цінності, пріоритети. Для мене – це розуміння, що на цій позиції я зможу зробити набагато більше, ніж на попередній. Вибір був свідомий.
Чим буду займатися після завершення цього етапу – відверто, я не скажу, що робила для себе якісь обмірковування, адже важливо, коли ти працюєш і хочеш максимального результату на діючій позиції – максимально концентруєшся на поточній роботі. У мене окрім досвіду в ОВА, 18 років практичного досвіду в банківській сфері. Я займаю весь час керівні посади, тому на сьогодні, якщо говорити глобально без деталізації, це може бути кілька напрямків: сфера державного управління, все, що пов’язано з фінансами та економікою, це внутрішньо моє, третє – це взаємодія з міжнародними організаціями, яка мені імпонує, робота в міжнародних проєктах.
- Ще одна наша читачка запитує: «А можна дізнатись: чоловіки, працівники військової адміністрації, служать в ЗСУ чи всі заброньовані?»
- Чоловіки, працівники Чернівецької ОВА, долучилися до лав ЗС України на добровільній основі. Фактично в кожному підрозділі є хлопці, які на сьогодні перебувають в зонах бойових дій. Відповідно абсолютно немає такого, щоб були заброньовані усі співробітники. Тим більше, що й можливості бронювання 100% працівників ОВА не має. Мова йшла виключно про бронювання 50% від військовозобов’язаних. Тобто ці умови майже відповідають тим же вимогам, що й підприємствам. Єдине що, в адміністраціях і місцевому самоврядуванні є певні посади, які автоматично бронюються, залежно від функцій. Наприклад, підрозділи, які взаємодіють з правоохоронними органами.
- Коли в області наведуть лад на дорогах, є траси в дуже поганому стані, запитує читачка МА АСС у нашому офіційному телеграм-каналі.
- Тут потрібно розуміти, що ми живемо у період військових дій. У 2024 році з держбюджету на фінансування доріг Чернівецькій ОВА гроші не виділялись, як і іншим областям країни. Якщо в минулому році це фінансування все ж було і була можливість здійснити капітальний ремонт частини доріг, це було близько 400 мільйонів, то цього року фінансування здійснюється виключно в рамках обласного бюджету. З обласного бюджету вперше виділено велику суму, це 100 мільйонів гривень, тому що звичайно обласний бюджет має обмежені можливості, це 15% власних надходжень бюджету, які будуть спрямовані безпосередньо на цей напрямок, тому на поточний момент мова йде виключно про експлуатаційне утримання доріг, про проведення капітальних ремонтів говорити не доводиться. Говоримо лише про ремонти ділянок, пов’язаних з пунктами пропуску, якщо ми отримуємо на них фінансування з держбюджету.
Перемога військових – питання №1. Потім вже ремонтуватимемо й дороги.
- Через мобілізацію можуть зупинитись багато підприємств, людей просто забирають, важко знайти нових фахівців, що будемо тоді робити, запитує у телеграм-каналі МА АСС читачка.
- Звертаю увагу зразу на дві складових частини. Перша – підприємство може подати себе на визначення критично важливим для функціонування економіки області, відповідно тоді буде можливість забронювати 50% співробітників. Друга складова: якщо серед працівників є мобілізовані або є патріоти, які виявили бажання самостійно доєднатись до ЗС України - Центр зайнятості готовий допомогти в пошуку спеціалістів. Також напряму відбувається робота, комунікація з закладами освіти, фактично під ті професії, де бракувало спеціалістів, навчальні заклади адаптовують свою програму, щоб випускати потрібних спеціалістів.
На сьогодні є важливим і прийом ВПО, людей, які надалі зможуть долучитись до роботи на підприємствах області. На сьогодні ще є достатньо пропозицій робочих рук. Далі в процесі будемо аналізувати ситуацію.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Хочу знати», що впроваджується за ініціативи НСЖУ за підтримки Українського Медіа Фонду та сприяння Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
